27 Грудня, 2024
Михайло з дружиною Вірою прийшли у гості до сестри чоловіка на новосілля. Михайло привітав сестру і одразу вирушив за стіл. – Ти йди сідай, а я допоможу Яні, – сказала йому дружина. За кілька хвилин всі сіли за стіл. – Михайло, я таке дізналася! Ти ніколи не повіриш, – сідаючи поряд з чоловіком сказала Віра. – Що вже сталося? – захвилювався Михайло. – Зараз я розповім тобі дивовижну історію! Нахилися ближче, – загадково сказала дружина. Чоловік наблизив вухо до обличчя дружини, уважно вислухав її і…застиг від почутого

Михайло з дружиною Вірою прийшли у гості до сестри чоловіка на новосілля. Михайло привітав сестру і одразу вирушив за стіл. – Ти йди сідай, а я допоможу Яні, – сказала йому дружина. За кілька хвилин всі сіли за стіл. – Михайло, я таке дізналася! Ти ніколи не повіриш, – сідаючи поряд з чоловіком сказала Віра. – Що вже сталося? – захвилювався Михайло. – Зараз я розповім тобі дивовижну історію! Нахилися ближче, – загадково сказала дружина. Чоловік наблизив вухо до обличчя дружини, уважно вислухав її і…застиг від почутого

Любов Сергіївна була сучасною жвавою пенсіонеркою. Вона не сиділа вдома склавши руки, а постійно знаходила собі заняття.

Жінка займалася рукоділлям та в’язала. Отриману продукцію вона потім продавала на ярмарках.

Наближався день народження Любові Сергіївни, тож діти думали над тим, що подарувати матері.

Бажаючи обговорити цю тему, свого вихідного Яна приїхала додому до брата Михайла.

– Що подаруємо мамі на день народження? – лукаво спитала сестра.

– Ми з дружиною вирішили подарувати їй новий в’язальний набір, якщо вона так захоплена цим, – не приховуючи, повідомив чоловік.

– Нісенітниця якась… Навіщо їй ще один набір спиць та ниток? – зневажливо промовила Яна.

– Це хороший набір за кілька тисяч, а не дешевий як у неї. Що ти сама дарувати надумала? – запитав Михайло.

– Золотий ланцюжок з гарним кулоном, усередині кулончика буде фото нашої родини, – гордо сказала сестра.

– Дорога, мабуть, прикраса? – з розпачем поцікавився чоловік.

– П’ятнадцять тисяч, але я його ще не купила. Власне, через це я до тебе приїхала. Давай у складчину кулон купимо? – вкрадливо запропонувала Яна.

– То у мами не ювілей, щоб такий дорогий подарунок робити. Чи ти мені теж на день народження подаруєш ювелірний виріб? – Зацікавлено запитав чоловік.

Яна зніяковіла, вона не чекала такого питання. Зрозуміло, вона не планувала робити братові такі дорогі подарунки.

Жінці просто сподобався ланцюжок з кулоном, і вона будь-що захотіла його купити.

– Подивимося, може й подарую, якщо гроші будуть, – ухильно відповіла Яна. – Так ти будеш скидатися на кулон чи ні?

– Пощастило тобі, що ми ще в’язальний набір не купили. Ти впевнена, що мамі він сподобається? – підозріло поцікавився чоловік.

– Упевнена, вона мені сама розповідала, що бачила такий кулон у подружки, і він їй сподобався, – обманула, не моргнувши оком, сестра.

– Тоді гаразд. Зараз дам тобі грошей на подарунок, – сказав Михайло і поліз у портмоне.

Покопавшись у ньому кілька хвилин, він дістав потрібну кількість купюр і віддав їх сестрі.

Наступного дня Яна купила ювелірну прикрасу і за кілька днів разом із братом подарувала його матері.

Любов Сергіївна зраділа золотій дрібничці і навіть пустила сльозу.

Однак Михайло зауважив, що мама раділа не стільки ланцюжку з кулоном, який відклала убік, а щедрості та турботі своїх дітей.

Саме в той момент у чоловіка вперше закралася підозра, що Яна його обманула.

Через місяць після дня народження сестра покликала Михайла із дружиною Вірою у гості на новосілля.

Колишній чоловік Яни вирішив заздалегідь купити житло для своєї дочки Олі та придбав двокімнатну квартиру у центрі міста.

Під час застілля Михайло помітив на одинадцятирічній племінниці золотий кулон, точнісінько такий, який вони з сестрою дарували Любові Сергіївні.

– Віро, а це не той кулон, що ми з Яною матері дарували? – тихо спитав чоловік.

– Звідси не розумію, погано видно, але чимось схожий. Може Яна розщедрилася і купила такий же своїй дочці чи її батько постарався? – припустила дружина.

– Може, тим більше, що батько у Олі при грошах, – задумливо промовив Михайло.

– Зараз я все дізнаюся, – задерикувато прошепотіла Віра і встала з-за столу.

Жінка підійшла до племінниці і про щось із нею заговорила, потім усміхнулася і простягла руку.

Оля усміхнулася у відповідь і зняла з шиї кулон, після чого віддала його Вірі.

Декілька хвилин жінка уважно розглядала прикрасу, після чого про щось запитала дівчинку і повернула кулон.

Михайло з нетерпінням чекав на повернення дружини з докладною розповіддю.

– Той кулон чи ні? – схвильовано спитав чоловік.

– Трохи терпіння, зараз я розповім тобі дивовижну історію, – посміхнулася у відповідь чоловіка.

Чоловік наблизив вухо до обличчя дружини і почав уважно слухати.

– Пару місяців тому Оля з мамою гуляла містом і зайшли до торгового центру, де випадково забрели до ювелірної крамниці. Ось там твоя племінниця і побачила цей кулон із місцем під фотографію. Дівчинка захотіла, щоб мама купила цей кулон, бо її улюблена героїня мультфільму мала схожий. Однак у Яни не було такої суми, проте вона пообіцяла дочці купити цей кулон. Батько Олі з якоїсь причини не став купувати прикрасу, з якої саме дівчинка не знає. Втім, незабаром саме такий кулон ви з Яною подарували Любові Сергіївні на день народження. Після чого твоя сестра виклянчила його у люблячої бабусі для Олі. Ось, власне, і вся історія, – іронічно сказала Віра.

– Так і знав, що сестра знову мене обманула! Вона з дитинства хитрила і намагалася поживитися за чужий рахунок, – роздратовано промовив Михайло.

– Значить, не варто більше мати з нею спільних справ, – розумно зауважила дружина.

– Ти маєш рацію, це був останній раз, коли я з нею хоч якось взаємодіяв, – сердито пробурчав чоловік. – Тепер лише спільні посиденьки на сімейних святах і не більше.

Варто зазначити, що чоловік був вірний своєму слову і більше на жодні пропозиції, що виходять від сестри, не погоджувався.

Але з наближенням чергового дня народження Любові Сергіївни Яна знову активізувалася і стала надзвонювати братові.

– Ти вигадав, що дарувати матері? – Жінка поставила своє улюблене запитання.

– Так, Віра з’ясувала, що наша мама останнім часом сильно звикла до СПА-процедур, тому ми купили сертифікат у її улюблений оздоровчий центр, – спокійно відповів Михайло.

– Нісенітниця якась, а не подарунок. Дарувати треба те, що потім лишиться, як пам’ять. А ваш сертифікат вона витратить і забуде, – впевнено заявила сестра. – Я пропоную купити їй золотий браслет.

– Навіщо? Щоб він потім перекочував до тебе? Ми вже дарували з тобою кулон. Тепер він красується на шиї твоєї доньки, – уїдливо сказав брат.

– Який же ти дріб’язковий і жадібний, виявляється! Якщо мати захотіла передарувати свій подарунок, то це її право. Заощаджувати на ній через те, що вона віддала кулон моїй доньці, низько, – докірливо сказала Яна.

– Знаєш, якщо ти така щедра, то візьми та купи їй браслет на свої гроші, а ми з Вірою вже купили їй сертифікат і нічого міняти не збираємось, – незворушно промовив Михайло і поклав слухавку.

З сестрою він зустрівся лише на дні народження матері. Яна замість обіцяного браслета подарувала матері набір ниток для в’язання.

Мабуть, без грошей Михайла вся її щедрість миттєво скінчилася. З того часу сестра не чіплялася до брата з приводу покупки спільних подарунків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *