Нам тільки здається, що ми знаходимо один одного…
Людський пошук – велика ілюзія.
Ми притягуємо до себе тих, хто відповідає нашому внутрішньому запиту.
Часто неусвідомленому … тому і дивуємося потім – чому саме ця людина, якщо я мріяв зовсім про інше …
Другий фактор – інтелектуальний та емоційний багаж.
І якщо він набитий догори чужими шаблонами та установками, то й тяжіння буде таким самим…
Поруч виявиться той, кому ми потрібні для суспільної галочки та вгамування дикого страху самотності.
Найкращі люди нашої долі з’являються тоді, коли всередині нас немає дірок, які ми намагаємось заткнути ними.
Коли ми маємо здорову готовність до взаємообміну, а не споживчо-донорські апетити…
Коли ми здатні на близькість та підтримку замість патологічних жертовностей та співзалежностей.
Готові приходять до готових…
Ті, хто чекає до тих, хто чекає…
Жертви до тиранів.
Раби до господарів…
Так що, все правильно, мої друзі … навіть якщо здається несправедливим … .
Хочете кращого – станьте кращими…”
Автор: Ліля Град
