Один з ченців монастиря в Сцето зробив серйозну помилку, і сyдити його брати покликали самого мудрого відлюдника.
Мудрий відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливими, що він погодився. Але все ж перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив в його днище кілька дірок. Потім він наповнив відро піском і пішов в монастир.
Отець настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це було зроблено.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник.
– Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатний сyдити інших.
Негайно монахи вирішили скасувати сyд.