Нещодавно, після дуже довгої перерви в спілкуванні, я зустрілась зі своєю однокласницею та, заодно, шкільною подругою.
Вона останні шість років жила в закордоном, а точніше в Єгипті. Виявилось, що вона ніколи в житті більше не збирається туди повертатись. І коли я поцікавилась чому, подруга розповіла мені свою історію. Далі буду розповідати від її лиця.
“Я завжди мріяла жити закордоном. Марила цим та подорожувала різними країнами, але коли приїхала в Єгипет, то одразу закохалась в цю країну.
Мені подобалось все. Клімат, люди, ласощі, атмосфера, архітектура та історія цієї держави.
Відвідавши її декілька разів, я вирішила твердо, що переходу жити в цю чудесну країну. Тому так і зробила. Я дуже добре знаю англійську мову. Можу вільно спілкуватись на будь-яку тему, тому мене одразу взяли в готель на рецепшн.
Набравшись досвіду, я влаштувалась працювати в більш люксовий готель та покращила свій рівень життя.
А потім я зустріла його – Каміра. Чоловік мрії. Він робив все для мене. Романтики було більше ніж достатньо. Я закохалась по вуха та швидку вийшла заміж. І зрозуміла свою помилку.
Спершу все було добре, але згодом Камір став дуже холодним до мене. Він не проявляв стільки уваги, не давай стільки емоцій та не створював романтику, яку робив раніше.
Згодом він став забороняти мені ходити на роботу, потім заборонив спілкуватись з іншими чоловіками і навіть говорити з ними. Далі заборона на подруг та спілкування з рідними. Далі контроль кожного кроку та того, в що я вдягалась.
Такого не можна витримати. Тому, таємно від чоловіка я втекла назад в Україну. Якби чоловік знав про це, то мені б було дуже непереливки. Але краще ризикнути та бути вільною, а не в п олоні, але не спробувавши.
Ось так я опинилась тут. Я досі люблю Єгипет та все, що з ним пов’язане. Томую більше туди ні ногою. Взагалі!”
