Марія Леонідівна обожнює наших дітях. Свекруха часто приїжджає до нас в гості, а іноді внучки у неї з ночівлею залишаються.
Раніше вона приносила їм гостинці та іграшки. Ніколи не була без розмальовок та нових іграшок. Щоб порадувати онучок, Марія Леонідівна грошей не шкодувала.
Дочки раділи презентам. Вони, як і всі діти, забирали все гостинці і бігли до себе в кімнату грати, забуваючи про гостя. Їй таке ставлення не сподобалося, і вона зробила висновки. Тепер вона приходить до нас з порожніми руками, навіть нічого до чаю не купує.
Дівчатка заплакали, адже вони більше подарунків чекають, ніж саму бабусю. Я їм намагалася пояснити, що бабусю треба любити просто так, а не чекати подачок, але вони, природно, слухати мене не стали. Образилися і закрилися в своїй кімнаті.
Ми зі свекрухою пили чай на кухні, і вона зізналася мені, чому вирішила зрадити своїм принципам. Вона знайшла в мережі якусь статтю, в якій сказано, що якщо часто балувати дітей подарунками, вони будуть тільки їх і чекати, а до тієї людини, яка їх робить, стануть байдужими.
Марія Леонідівна хотіла б з онуками час проводити, а не просто їх радувати іграшками та солодощами. На прощання вона мені дала 1000 гривень і попросила щось купити дівчатам.
Вона – дуже вразлива і недовірлива жінка, постійно про щось переживає і турбується.
Одного разу вона дізналася від подруги, що для комфортної атмосфери в будинку потрібно мити все від дверей у напрямку до вікон, а воду потім виливати з певним заклинанням. Тепер прибирання у неї проходить тільки за цим принципом. Вона не змушує мене копіювати її методи, просто ділиться своїми враженнями.
Гроші я хотіла віддати їй назад. Ми з чоловіком не потребуємо фінансової допомоги, а у свекрухи тільки одна пенсія. Тому витрачати на «забаганки» дочок я не збиралася, тим більше ведуть вони себе неправильно.
Марія Леонідівна наполягала. Я покликала до нас чоловіка.
Чоловік спробував поговорити зі своєю мамою, але вона була категорична. Вона сказала, що образиться на нас, якщо ми відмовимося від грошей. Ми здалися.
З тих пір вона щомісяця перераховує гроші на карту, щоб ми щось потрібне купували її онукам. Сума залежить від її можливостей, від тисячі до трьох. Ми з чоловіком ці гроші не чіпаємо, так і зберігаються на банківській картці. Потім додамо туди ще грошей і подаруємо свекрусі на день народження.
Марія Леонідівна, до речі, була права – її план виявився виграшним. Внучки тепер радіють її приходу, вони грають з бабусею і нічого не вимагають.
