Одна бабуся розповіла мені притчу.
У нас один рот і два вуха, значить ми повинні більше слухати, аніж говорити.
Але пара очей розташована вище вух, тому ми маємо бачити, а не вірити чуткам.
Над всім цим є мозок, тому ми мусимо спочатку думати, перш ніж побачимо уривок і почувши чутки, виливати все через рот.
Ілюстрація: j.hunsung
Залишити відповідь