Одного разу в монастирі молодий монах, який тільки-но прийняв постриг, отримав своє перше завдання: переписати кілька церковних молитов, псалмів і законів… Займаючись справою, він звернув увагу на те, що інші священнослужителі переписують подібні тексти не з оригіналу, а з попередніх (вже неодноразово переписаних) копій. Він з подивом поділився своїм сумнівом із настоятелем монастиря:
— Падре, брати переписують тексти не з оригіналу, а з копій, а раптом у першій копії хтось випадково припустився помилки? Адже ті, хто переписує, повторять її.
— Хм, сину мій, – відповів батько-настоятель, – взагалі-то ми так робили століттями… Але, в принципі, у твоїх міркуваннях логіка є, – і з цими словами він спустився в архів, що знаходиться в підземеллі під монастирем, де здавна зберігалися оригінали, в які ніхто не заглядав десятиліттями, оскільки все перептсувалося з копій.
Пішов і… зник…
Через добу з часу його зникнення занепокоєний молодий чернець спустився в архівні приміщення, щоб дізнатися, куди ж зник святий отець. Чи не сталося з ним чогось? Не одразу він знайшов його… Але заглянувши в одну з найдальших кімнат, він раптом побачив святого отця. Той сидів у прострації перед відкритим фоліантом і щось бурмотів собі під ніс.
— Що сталося, святий отче? — вигукнув здивований монах. — Що трапилося?
— Celebrate, – простогнав батько-настоятель, – слово було: c-e-l-e-b-r-a-t-e! Та не celibate!
Примітка:
• Сelebrate – святкуй, радуйся;
• Сelibate – утримуйся (сеkсуальна помірність – одна з основ католицизму).
Мораль: Завжди звіряйтесь з оригіналом!
