Вирішила одна бабуся посваритися з Богом: – Що ж це в житті у мене все погано? Чоловік-п’яниця, дочка заміж не може вийти, син – наркоман, сама хворію…
Прийшла в храм, Бога не знайшла і вирішила висловити все священикові.
– А хто ви для Бога? – запитав він її.
– В якому сенсі?
– Дочка? Матір? Бабуся? Сестра? Можливо, Він у вас грошей позичив, і не віддав? Або з’їхав з квартири, не заплативши? Або ви заплатили, а Він не зробив?
– Що це ви мені питання задаєте якісь дивні?
– Ні. Не дивні, це ваші претензії дивні. До речі, Ви не пробували скаржитися на свої біди президенту?
– А йому-то з якого дива?
– А з якого дива Богу?
Я вам поясню: ми називаємо Бога Царем Небесним, і якщо Цар, значить є Царство – держава. Ви в якій державі живете, в земній чи небесній?
– В земній, звичайно.
– Ну так ось. Щоб очікувати втручання Бога в своє життя, потрібно мати громадянство Його Царства. А для цього потрібно виконати ряд умов: проживати на території Царства, тобто бувати в церкві, знати і виконувати Його закони і платити податки.
– Які це ще податки?
– Саме так і є, але тільки в валюті Царства : часом, молитвою, читанням Святого Письма і відвідуванням богослужінь.
Всього: 24 години на тиждень. «Шість днів працюй, сьомий – Господу».
– А менше не можна?
– Ні, не можна, більше – можна. Втім, якщо у вас буде жива віра, і щире покаяння, ви легко впораєтеся з цим завданням. І коли це станеться, я впевнений, що у вас не буде ні потреби, ні бажання приходити сюди, щоб лаятися з Богом.
Бог своїм завжди допоможе!…
