В однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабусю! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас. Чи є у тебе який-небудь секрет?
— Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді.
Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б все в страшних рубцях, а так воно — рай запашний.
Бог дав нам дві дорогоцінні здібності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро – вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
