Мужчини, як кава – є справжні й розчинні,
від других я раджу тобі берегтись,
вони при найменшій проблемі й причині
тікають мізерно, зникають кудись.
Ти з ними не знатимеш смаку кохання,
не будеш для них ореолом життя,
прокинувшись поруч побачиш лиш рани
від сліз, що стікали пів ночі з лиця.
Слова розчиняються в них й обіцянки
і ти нещаслива у їхніх руках…
Не варто втрачати такі гарні ранки
на те, що псує по життю тобі смак.
.І більше про тих, хто дає зрозуміти,
з найпершого навіть й малого ковтка,
що буде спиняти в житті навіть вітер,
що поруч є дійсно надійна рука…
той смак непідробний, гарячий й контрастний
…лиш вип’єш – по грудях тепло розіллє…
той справжній ніколи не дасть тобі впасти,
смакуєш життя з ним немов сомільє.
Та справжність із зерен, які увібрали:
відвагу і мудрість і ризику ківш,
там чесності й вірності також чимало
і мужності справжньої, мабуть, найбільш.
.Їх якість найкраща, з своїм ароматом…
Й тепер одну істину вивчи просту…
Є справжні мужчини, прекрасні та варті…
і свого впізнаєш ти ще за версту.
.
©Леся Семенюк
