– З якого дива я повинна когось виселяти? – обурилася у відповідь Надя.
– Галя – рідна тітка твого чоловіка, май совість, стався до неї шанобливо! – Почала напружувати Марія Павлівна.
– Як на вашу думку пов’язана моя повага до вашої сестри, й той факт, що я маю забезпечити її житлом на три місяці?
– Надько, не влаштовуй концертів! Галя житиме у твоїй квартирі, я так вирішила! Все! – Марія Павлівна вважала розмову закінченою, і кинула слухавку.
Надя розгублено дивилася на свій телефон. Такого нахабства від свекрухи вона не чекала. Навіть попри те, що Марія Павлівна ніколи не вирізнялася люб’язністю.
– Дімо, нам треба серйозно поговорити! – Недовго думаючи, Надя зателефонувала чоловікові.
– Щось сталося? – почав переживати він.
– Сталася твоя мама, яка переходить усі кордони, любий! З чогось вона раптом вирішила, що я маю вигнати своїх квартирантів, щоб звільнити квартиру для твоєї тітки!
– Не хвилюйся, я все вирішу! – Заспокоїв дружину Діма.
– От і добре! – Раділа Надя. Разом вони швидко поставлять Марію Павлівну на місце!
Надя вийшла заміж за Діму три роки тому. На той час кожен із подружжя вже мав власне житло. Діма твердо наполіг, щоб їхня родина жила у його двокімнатній квартирі.
Однокімнатну квартиру Наді було ухвалено здавати. Тільки ось у матері Діми були зовсім інші плани на цю житлоплощу.
– Дімко, подумай про сестру! Їй скоро двадцять років, дівка доросла вже! Нехай у Надчиній квартирі поживе, самостійного життя навчиться! – Почала співати вона перед весіллям сина.
– Мам, не кажи дурниць! Нема чого їй там робити, – одразу відрізав Діма.
Дашка, його молодша сестра – дівчина не погане, але з дитинства розпещене. Їй справді варто було повчитися самостійності. Тільки не у квартирі дружини.
– Егоїсти ви, Надя! – Свекруха вирішила зайти з іншого боку.
– Маріє Павлівно, ви як собі уявляєте самостійне життя Дашки в моїй квартирі, якщо вона не працює? Хто її годуватиме, та комуналку оплачуватиме? – Спробувала збентежити свекруху Надя.
– Ми з батьком прогодуємо, а ви з Дімою з комуналкою допоможете – ми ж родина!
– Родина – погодилася Надя – Тільки в цій родині ми утримувати нікого не повинні!
Це був перший конфлікт із Марією Павлівною. Майже через місяць умовлянь вона зрозуміла, що свого не доб’ється, і швидко змінила тактику.
– Надю, я знайшла вам квартирантів! -Защебетала вона – Прекрасна сімейна пара, діти моєї гарної знайомої.
Надя не відразу зрозуміла, в чому каверза. Заселяти у свою квартиру зі свіжим ремонтом і новими меблями будь-кого, вона зовсім не хотіла. А тут така удача: молода сім’я, добрі люди, тим більше, знайомі свекрухи!
Свою помилку вона зрозуміла вже за пів року, коли вперше увійшла у свою квартиру після передачі її новим мешканцям. Молода пара виявилася не такою вже прекрасною, принаймні у побуті.
Гарні люди, судячи зі стійкого амбру, захоплювалися міцненьким, тютюном, та кішками. Аромат останніх впевнено перебивав усе інше, збиваючи з ніг із самого порога.
А ще вони не дуже любили витрачати свій дорогоцінний час на прибирання. Коротко кажучи, після їхнього виселення, що супроводжувалося гучним скандалом, довелося викликати клінінг.
– Ось бачиш, Надю! Навіть пристойні люди у чужих квартирах таке влаштовують! А ви свою сестру впускати туди побоялися! – єхидно посміхалася Марія Павлівна.
До Наді тільки тепер дійшло, що свекруха від початку знала про наслідки здачі житла її знайомим. От стерво!
– Ви спеціально все це влаштували! – Не стрималася вона.
– Боже борони! – відхрестилася свекруха.
– Надя, вона швидше за все і справді не знала, що так вийде! – Спробував захистити матір Діма.
Через кілька місяців, на свій страх і ризик, Надя знову заселила до своєї квартири тимчасових мешканців. Тепер вона була набагато розумніша і відвідувала їх не рідше, ніж раз на місяць.
– Ой, Надько, мені за твоїх квартирантів таке розповіли! – театрально витріщивши очі, почала свекруха.
– Маріє Павлівно, знати нічого не хочу! – одразу зрозуміла задум Надя.
– Ні, ти послухай! Дівка ця пузата ходить, дитину приведе, та пропише її за місцем проживання!
– Не вигадуйте дурниць, нікого вони туди прописати без мене не зможуть!
– А, навіть якщо й так, то дитина маленька всю квартиру тобі рознесе!
– Щоб рознести квартиру так, як це зробили ваші знайомі, десятьох дітей не вистачить! – Закінчила цю розмову Надя.
Після цього свекруха на якийсь час затихла, але вже через пів року придумала новий план.
– Діма, Дашка заміж зібралася! – Заявила вона сину.
– А не рано? Їй ще вчитися треба.
– Довчиться! Ромка добрий хлопець, не погано заробляє, і дуже її любить.
– Ну, якщо любить, то нехай одружуються! – неохоче погодився з матір’ю Діма.
– Ви приходьте завтра ввечері, Дашку сватати будуть!
Надя не горіла бажанням бути присутньою на цьому заході, але чоловік наполіг.
– Я ж брат її, я мушу там бути! – Без особливого ентузіазму заявив він.
До призначеного часу вся родина зібралася за великим столом разом із Ромою, та його батьками. Хлопець і справді виявився дуже тямущим.
– А де молоді будуть жити після весілля? – завела свою шарманку Марія Павлівна після того, як усі перейшли до десерту.
– Рома збирається купувати квартиру у новобудові. Поки будинок не добудують, поживуть у нас, а потім переїдуть до себе! – Заспокоїла її мати нареченого.
– Не діло це, з батьками жити! – обурилася майбутня теща.
– Але й квартиру винаймати, коли іпотеку платиш, не діло! – Огризнулася її співрозмовниця.
– А чому ж знімати відразу? – мило усміхнулася їй Марія Павлівна – Он, у нашої Наді є житло, вона може його на якийсь час надати молодим.
Здивуванню і злості Наді не було меж.
– Було б чудово! – зраділа Дашка.
– Було б, та тільки квартира зайнята! – Знизала плечима Надя.
– Нічого страшного, заради сестри можна й виселити! – Натягнуто посміхнулася свекруха.
– Буде так чудово, якщо вийде! – Підтримувала матір Надя.
– Ми подумаємо! – Спробував закрити тему Діма.
– Подумайте, синку! Ми ж одна сім’я, і маємо допомагати один одному!
Увечері Діму та Надю чекала серйозна розмова.
– Ти повинен був стати на мій бік! – дорікнула чоловікові Надя.
– І розпалити конфлікт прямо за столом, так? З самого знайомства зіпсувати стосунки з новими родичами було б набагато краще, правда? – не здавався Діма.
– Ти ж розумієш, що вона спеціально порушила цю тему?
– Я все зрозумів, але влаштовувати скандал не став!
Природно, Надя не пішла на поводу у свекрухи, чим викликала потік докорів і звинувачень. Дашка, дізнавшись про відмову, взагалі перестала розмовляти з братом та його дружиною. Мати демонстративно її підтримувала майже пів року. Тепер на квартиру знову з’явилися плани.
– Надя, приготуй кімнату, тітка Галя житиме в нас! – заявив Діма за два тижні після дзвінка Марії Павлівни.
– Дімо, тебе твоя мати покусала? Чому…
– Не кажи дурниць! Так треба, потім сама все зрозумієш! – Закінчив розмову чоловік.
Як і обіцяв, Діма справді все вирішив. Наді не доведеться виселяти своїх квартирантів заради тітки чоловіка.
Їй лише доведеться жити з нею по сусідству якихось три місяці! Жити в одній квартирі з жінкою, яку вона навіть у вічі не бачила.
Тітка Галя – рідна сестра Марії Павлівни, яка вже років тридцять живе разом із чоловіком на сході. Судячи з розповідей Діми, їх вона відвідує дуже рідко. Але влучно!
Якщо жінка приїжджає у гості, то обов’язково на все літо. Добре, що цього разу вона буде одна. Погано, що житиме вона у Діми та Наді.
Попри все своє невдоволення, Надя все ж таки підготувала кімнату для родички чоловіка. Навіть накрила стіл у день приїзду тітки.
– Надю, дуже приємно познайомитися! – Заявила та з порога, осяюючи дівчину своєю теплою посмішкою.
– Навзаєм! – сухо відповіла Надя.
– Сподіваюся, що мій приїзд не завдав вам багато клопоту.
– Що ви! Набагато більше нас клопотала Марія Павлівна.
У відповідь тітка Галя тільки мовчки посміхнулася.
– До речі, ввечері вона чекає на тебе в гості! – незручне мовчання перервав Діма.
На вечерю до Марії Павлівни тітку Галю супроводжував лише Діма. Надя стати учасником цього сімейного застілля навідріз відмовилася. Бракувало ще, щоб свекруха почала підливати масла у вогонь, і провокувати Надю при сторонній людині.
– Даремно ти вчора не поїхала, Марія такий шикарний стіл накрила! Вона завжди була чудовою господаркою! – на ранок тітка Галя ділилася з Надею своїми враженнями.
– Не переживайте! Я чудово знайома зі своєю свекрухою та її талантами! – сухо відповіла та.
– Надю, я хочу сходити в музей, не складеш мені компанію? – Галина Павлівна почала складати собі розважальну програму.
– Якщо чесно, немає часу, – недбало кинула у відповідь Надя.
– Дуже шкода! Я була б дуже рада провести з тобою час, і познайомитись ближче.
– Знаєте, у мене такого бажання немає! – Надя різко встала з-за столу, і попрямувала до себе в кімнату.
Вона повелася не правильно, і навіть різко зі сторонньою людиною. Точніше, не так, з ні в чому не винною людиною. Злість на свекруху, яка звалила на них свою сестру, та Діму, який пішов на поводі у своєї матері, поширилась і на Галину Павлівну.
– Тітко, ти вже за будинком скучила? Чому без настрою? – За вечерею Діма не міг зрозуміти, чому жінка не відриває очей від своєї тарілки.
– Любий, я вирішила, що мені потрібно винайняти квартиру, щоб вас не напружувати!
– Чому? Щось сталося? – не зрозумів Діма.
– Все добре, не хвилюйся! Ви молоді, вам самим треба жити, чого мені тут бовтатися? – Ласкаво усміхнулася вона.
Про неприємну розмову з Надією, вона не промовила жодного слова. Діма все зрозумів сам.
– Що у вас сталося? – Поцікавився він у дружини після вечері.
– Нічого! Просто я не начепила маску милої дівчини при спілкуванні з твоєю тітонькою! – Зашипіла у відповідь Надя.
– Я тебе не впізнаю! Що вона поганого тобі зробила?
– Приїхала в мій дім за вказівкою твоєї матінки!
– По-перше, вона приїхала в НАШ будинок! А по-друге, справа не в моїй матері! Це я не міг залишити свою тітку на вулиці, чи відправити в готель!
– Вона могла б зупинитися у своєї сестри!
– Не могла б! Їх «добрих відносин» вистачає максимум на кілька днів. Потім починаються страшні скандали, вони не можуть ужитися під одним дахом!
– А я можу?
– Зможеш! Якщо будеш трохи добрішою, ви відмінно порозумієтеся!
– Галино Павлівно, ви мене вибачте, я вчора не мала рації! – заявила Надя наступного ранку.
– Нічого страшного, люба, я все розумію! – Усміхнулася у відповідь тітка.
– Знаєте, я із задоволенням зіставлю вам компанію, і сходжу в музей!
– Я б не хотіла тебе напружувати.
– Я справді б цього хотіла!
День разом із тіткою Галею пройшов дуже тепло та весело. За філіжанкою кави Надя й сама не зрозуміла, як виклала їй усю правду про свої стосунки зі свекрухою.
– Машка завжди була нестерпною! Вона завжди домагалася свого з дитинства. Будь-якими шляхами! Саме тому ми дуже рідко спілкуємося з нею.
– Знаєте, я була б рада, якби вона хоч трохи була схожа на вас, Галино Павлівно.
– Добре, що я зовсім не схожа на неї! – Засміялася у відповідь вона.
За три місяці Галина Павлівна стала найкращим другом та порадником для Наді. Разом вони могли годинами гуляти містом, та дивитися серіали, пити каву або готувати їжу.
Від’їзду тітки Галі Надя була зовсім не рада. Чим ближче була ця дата, тим сумнішою ставала дівчина.
За прощальною вечерею зібралася вся родина.
– Надю, ти, напевно, рада тому, що Галя повертається додому? – розпочала розмову Марія Павлівна.
– Чому ж? Мені дуже сумно, що вона їде! Знаєте, я так до неї звикла і дуже шкодую, що вона не залишиться в нас ще на місяць.
Марія Павлівна була дуже здивована відповіддю невістки. Надя ж сумно посміхнулася, ласкаво обійнявши тітку Галю за плечі.
Здавалося б, рідні сестри, виховані одними батьками, а такі різні! Да, не пощастило Наді зі свекрухою, але нічого не вдієш. Як не крути – вона мати її чоловіка, тож доведеться терпіти…
