Настає час, коли байдужість вчить нас ігнорувати всіх. Після цієї точки повернення немає…
Хтось сказав, що зламана людина народжується двічі… Неправда. Зламане не відновити. Просто одного разу прокинеться зовсім інша людина, яка більше ніколи не матиме нічого спільного з колишнім.
Одного разу у житті настає період, коли нелюдський біль перетворюється на незламний характер.
Одного разу чиясь зрада вчить нас дивитися на все іншими очима.
Одного разу остаточно скучивши, ми перестаємо нудьгувати.
Одного разу ми втомлюємося прощати і починаємо прощатися.
Одного разу байдужість вчить нас ігнорувати всіх. Після цієї точки повернення немає. Так ми починаємо любити себе і свою самотність.
Свою свободу…
