Ніна та Назар майже рік живуть разом в орендованій квартирі. Ніна була задоволена своїм партнером, але хотіла більшого від їхніх стосунків – шлюбу та спільного майбутнього. Однак, час від часу в її свідомість закрадалися сумніви, які змушували її сумніватися, чи кохає Назар її у відповідь. Її подруга Наталка часто висловлювала свою думку, стверджуючи, що якби Назар справді кохав Ніну, то вже давно зробив би їй пропозицію, а він просто грає на її емоціях. Наталка навіть закликала Ніну розлучитися з Назаром і шукати нового партнера, який би взяв на себе шлюбні зобов’язання. Попри наполягання подруги, дівчина не хотіла розглядати такий варіант, оскільки кохала Назара.

Наталка, схоже, заздрила стосункам Ніни й робила все можливе, щоб переконати її розірвати стосунки з хлопцем. За словами Наталки, саме вона першою закохалася в Назара і познайомила його з Ніною. Однак, після цього Назар не виявляв жодного інтересу до Наталки. Вона відчувала образу на Ніну і намагалася вигадувати історії про хлопця, стверджуючи, що бачила його з іншою жінкою або що він не ночував удома. Однак Ніна не вірила жодному з цих звинувачень.

Одного дня Ніна повідомила радісну новину про те, що вона вагітна від Назара. Почувши цю новину, чоловік негайно відвіз її до РАЦСу, і вони подали заяву на отримання свідоцтва про шлюб. Весілля було заплановане через місяць. Наталка примусила себе посміхнутися, але всередині її переповнювало сум’яття, адже вона не могла змиритися з думкою, що подруга забере від неї коханого. Вона робила все, щоб саботувати їхні стосунки, навіть купувала чай, який може призвести до викидня. Під час чаювання вона підсипала чай в чашку Ніни, від чого їй стало погано, і вона побігла до ванної кімнати, перекинувши чашку і розливши чай. Наталка пішла додому в пориві гніву, заявивши, що не піде на весілля.

Не зважаючи на відсутність Наталки, весілля відбулося. Вона приїхала під кінець, щоб привітати наречених. Наталка намагалася стримувати свої емоції, оскільки, бачачи радість подруги, вона відчувала, що її розриває на частини всередині.

Ніна і Назар тішились новонародженою донечкою і часто гуляли з дитиною в парку. Одного разу Наталка випадково зустріла їх і попросилась відвідати їхню нову квартиру. Подружжя придбало її на свої заощадження, щоб не залежати від інших, коли у них з’явиться дитина. Подруга почала допомагати Ніні з дитиною, і їхня дружба відновила колишню близькість.

Однак ревнощі Наталки не вщухали, і вона почала розробляти план, як розлучити пару, поки Назар був у відрядженні. Запросила Ніну погуляти в парку з Софійкою, запропонувала їй чашку теплого чаю з термоса. У напій було підсипано снодійне, від якого Ніна втратила свідомість. Наталка, зрозумівши, що вона зробила, втекла з місця події.

Наступного ранку Ніну без свідомості знайшов двірник парку, дитина у візочку втомилась плакати. Їх доставили до лікарні, де з’ясувалося, що її отруїли. Назар хотів повідомити про інцидент в поліцію, але дружина запевнила його, що поки що з нею все гаразд. Наталка втекла з міста, усвідомлюючи всю тяжкість свого вчинку і не бажаючи відповідати за наслідки.

Не зважаючи на зраду подруги, Ніна залишилася добродушною людиною, яка виправдовувала вчинок Наталки нерозділеним коханням до Назара. Пара продовжила жити своїм життям з донечкою.