Настя познайомилася з Віктором і він був практично ідеалом у її уявленні про справжнього чоловіка.
Він був симпатичним, високого зросту, одягався з голочки, відрізнявся ввічливістю і вмів робити компліменти.
А ще він був успішним підприємцем, володів процвітаючою фірмою.
Віктор уже два місяці бігав за Настею і навіть мав по відношенню до неї серйозні плани.
Буквально на днях, коли вони розмовляли про відпочинок у Карпатах, він натякнув їй, що хотів би саме там провести свій медовий місяць і потис її руку.
У Насті від передчуття стрепенулося серце.
А на початку він осені її запросила на свій день народження колега Ірина.
Хоч вони й не дуже тісно спілкувалися, але Насті було незручно відмовлятися на її наполегливе запрошення.
Видно було, що вона намагається з нею подружитися, бо Ірина нещодавно прийшла до їхнього колективу і в неї практично нікого там не було з друзів.
– Я прийду не сама, якщо ти не проти? – сказала Настя.
– Звісно! – сказала Ірина. – Я буду навіть рада, приходь з ким хочеш!
Віктор був галантний і вручив іменинниці величезний букет троянд.
Ірина представила їх гостям і навіть познайомила зі своїм старшим братом, Андрієм.
Він здався Насті таким непоказним, з непримітною зовнішністю, поряд з її солідним чоловіком, він здавався сірою тінню…
Віктор же ж, під час застілля, намагався жартувати з гостями, встигав доглядати і за Настею і літньою пані, яка сиділа поруч.
Загалом, він намагався справити враження, і в першу чергу на Настю.
Потім він вийшов на балкон, а тим часом заграв повільний танець і Андрій запросив на танець Настю…
Зробив він це так природно, що Настя мимоволі простягла руку і встала.
Танцював Андрій чудово, його рухи були точні й пластичні, а під час танцю він постійно посміхався.
– У вас сталося щось хороше, чи вам так радісно, що ви весь час усміхаєтеся? – запитала Настя.
– Так, я радію, що зібралася чудова й приємна компанія, що грає приємна музика, а я танцюю з найкрасивішою дівчиною на цьому святі! – раптом сказав він.
Настя зашарілася…
– Ну не найкрасивішою, ви вже явно прибрехали, – соромлячись відповіла вона.
– Ви знаєте, є краса зовнішня, а краса внутрішня. Ось у вас, Настя і сяє вона десь ніби зсередини…
Її, звісно, вразили його слова, але вона залишилася при своїй думці про нього.
Танець закінчився і Андрій підвів її до місця, де її кавалер вже трохи обурювався, що його даму відвели у нього з–під носа.
Незабаром вечір закінчився, Віктор довіз її додому на таксі, вони попрощалися, бо вона втомилася і дуже хотілося спати…
…Настя ще спала, як раптом у її двері подзвонили.
Сонна вона встала з ліжка, накинула червоний халатик і пішла в коридор.
– І хто б це міг бути так рано, – здивовано подумала Настя.
Вона відчинила двері й ахнула.
На порозі стояв кур’єр з величезним букетом троянд!
Настя взяла квіти й побачила, що в букеті лежить записка.
Вона розгорнула папірець і прочитала:
«Я прямо зачарований вами. Дозволите мені побачити вас?»
Настя поставила квіти у вазу і задумлива підійшла до вікна.
Вона глянула у двір і очам своїм не повірила!
Там стояв Андрій! Він стояв, дивився на неї і посміхався своєю чарівною усмішкою, а потім помахав їй.
Настя вийшла на балкон:
– Піднімайтеся, я пригощу вас чашкою кави, а заодно й поговоримо про вашу поведінку.
Посадивши непроханого гостя за стіл, вона поставила перед ним свіжозварену каву, а потім запитала:
– Як ви мене знайшли?
– Ірина згадала, як одного разу відправляла до вас на адресу документи щодо роботи…
– Так, було таке кілька тижнів тому, – подумала Настя.
– Ну добре… – сказала вона. – А навіщо ви тут?
– Я все написав у записці, ви її прочитали? – просто відповів чоловік.
– Послухайте, Андрію, у мене є близька людина і у нас із Віктором серйозні стосунки. Тому я вам нічого обіцяти не буду…
– І не треба, просто дозвольте зрідка вам дзвонити і бачити вас.
Настя не знала, що й думати…
…А незабаром вона зрозуміла, що сумує за його відкритою і добродушною посмішкою і з хвилюванням чекає на його дзвінки.
Андрій дедалі більше захоплював її уяву, хоча, здавалося б, що він зовсім не чоловік її мрії.
А потім він запросив її на побачення, на яке вона з хвилюванням пішла, бо зрозуміла, що їй потрібен саме цей чоловік.
Але перед своїм першим побаченням вона зателефонувала Віктору і розповіла, що закохалася в іншого чоловіка і що вона не буде більше з ним спілкуватися.
– Надіюсь, це не той злидень, який тебе на танець запрошував, а потім квіти дарував?! – різко сказав Віктор. – І що ти знайшла в ньому?! Чим він кращий за мене?!
Настя мовчки поклала слухавку. Вона не хотіла чути таке про свого коханого.
Ось так сталося в житті Насті, що вона заради кохання відмовилася від чоловіка, який здавався їй вершиною її мрій.
І не прогадала! Її Андрій був тим чоловіком, заради кохання якого, вона ладна була поїхати хоч на край світу…
Через рік вони з Андрієм зіграли пишне весілля. А ще через рік у них народилась чарівна донечка Оля.
Настя дуже щаслива з Андрієм, а він з нею. Вони часто сміються, коли Настя, побачивши перший раз Андрія, вирішила, що він зовсім непоказний і точно не для неї…