Наталя знала, що Володимир завжди буде з нею. Він будив її зранку і приносив їй запашну каву у кімнату. Запитував: «Що тобі снилось?», «Який у тебе сьогодні настрій?». А вона дратувалась: «Чому ти хочеш говорити про неважливі речі?», «Невже тебе дійсно такі дрібниці цікавлять?». Вона швидко одягалась і бігла на роботу, бо її кар’єра є для неї найважливішою, а чоловік був на другому місці.
У нього була теж хороша робота, але його кохана дружина завжди була найважливішою. А вона думала навпаки. Наталя ніколи не готувала чоловіку сніданку і не прала його одяг. Вона вважала, що він може сам все зробити, бо вона йому не матір, а дружина і тому не повинна за ним доглядати. У неї була улюблена робота на яку вона завжди поспішала, бо там вона завжди відчувала.
На роботі у сумці жінка знаходила записки від чоловіка, у яких він зізнавався їй у коханні і бажав гарного дня. Він це робив, що підняти дружині настрій і сказати їй, яка вона для нього важлива. А вона навіть не читала їх, а викидала у смітник та казала співробітницям, що чоловік її не має чим зайнятись і через це їй пише записки.
Її колеги знали, що Наталі дуже пощастило з чоловіком, але вона цього не розуміє. Вони б також хотіли, щоб їхні чоловіки робили їм приємні сюрпризи.
А одного дня йому стало погано і він потрапив у лікарню. Вона не переймалась через хворобу чоловіка, їй здавалось, що його вилікують і через декілька днів він повернеться додому. З ким не буває, адже усі люди хворіють. У неї багато справ і вона не має часу провідувати Володимира, а він і не наполягає, це означає, що все буде добре і нема чого перейматись.
Через декілька днів Наталя приїхала додому і зрозуміла, що відчуває, що їй сумно і вона хоче знову побачити чоловіка, його очі і приємну посмішку. А через декілька хвилин зателефонували з лікарні і сказали, що йому стало гірше. Жінка відчула різкий біль у серці та сльози полились з очей. Вона вибігла з будинку і сіла у машину та поїхала у лікарню.
Коли зайшла у палату, то побачила стомленого і блідого чоловіка, він спав, тому вона тихенько сіла з боку. Жінка узяла сумку, а у середині не знайшла записки від Володимира, а у той момент їй захотілось прочитати її. Вона жаліла, що колись викидала їх у смітник.
Наталя почула шум, а коли подивилась убік, то побачила ангела:
– Я його заберу на небеса! – сказав він.
– Ні, не потрібно цього робити. Я хочу, щоб Володимир залишився зі мною – сказала жінка. – Я все зроблю все, що скажете. Тільки не забирайте його.
– Напиши йому записку, схожу на ті, що він тобі писав.
Вона почала шукати у сумці аркуш паперу, але не знайшла його. Жінка побігла до медсестри і попросила їй дати його, а потім сіла за стіл і писала лист коханому чоловікові, де просила пробачити її за те, що вона не цінувала його. Тільки зараз вона зрозуміла, що він є найціннішим у її житті.
Зранку вона прокинулась. Виявилось, що жінка заснула на кріслі у палаті біля чоловіка. Вона не розуміла чи ангел їй снився чи це була реальність.
Біля чоловіка на ліжку лежав лист, а він прокинувся та посміхався до неї.
– Ти мені також написала записку? – запитав Володимир.
– Так. – усміхнулась вона.
– Дякую, я із задоволенням її прочитаю.
