– Льоша, заходь, – скомандував чоловік, відтісняючи колишню дружину від дверей. Жінка була в шоці! Мало того, що Аркадій з’явився без запрошення, то він ще й пасинка свого притяг!
– Ось тут ти поживеш кілька днів. Тітка Оксана, звичайно, жінка вредна, але вибір у нас невеликий. Не хвилюйся, вона тебе тут нагодує, напоїть, спати покладе.
– Я не зрозуміла, що тут відбувається? – Нарешті у жінки пройшов початковий ступор, і вона почала діяти. – З якої радості ти приперся до мене, ще й свого пацана притяг, га? І що означає, поживе тут кілька днів?
– Слухай, припини нити, не треба псувати мені настрій, – невдоволено випалив чоловік. – У мене дружина в лікарні, я нарешті стану батьком! Звичайно, зараз я поїду до неї, я хочу бути при цій знаменній події!
– Альошці всього десять, одного вдома його не залишиш, а бабусь та дідусів у нас немає. Ось я й вирішила, що він побуде в тебе. А що, ти все одно у відпустці, робити тобі нічого, от і спробуєш себе в ролі матері.
Жіночі прикраси
– Ага, зараз, розбіглася! Забирай свого пацана і йди звідси!
Оксана не розуміла, що зараз відбувається у її квартирі. Чи це жорсткий розіграш, чи колишній дійсно вирішив підкинути їй дитину на якийсь час. Але це ж якою треба бути безсовісною людиною, щоб так вчинити?
Ні, вона б ще зрозуміла, якби розлучення пройшло мирно і без скандалів, а вони залишилися друзями. Але ж ні! Розводили їх по суду!
На засіданні Аркадій, тільки й робив, що обливав її брудом, звинувачував у тому, що вона не може подарувати йому дитину, називав недожынкою… Він реально думає, що Оксана погодиться побути нянею зовсім чужій дитині?
– Так, я все вирішив, хлопчик житиме в тебе. Не хвилюйся це ненадовго, всього на три чи чотири дні, а потім, наче на глузування, чоловік додав:
– Так і бути, я тобі цей час оплачу. Скажи мені дякую, адже зараз у тебе з грошима проблеми, так?
У жінки просто слів не знайшлося описати це нахабство! Вона просто стояла, клыпала очима і спостерігала, як чоловік прощається з пасинком.
– Отже, так. Їсти приготовлену нею їжу, я тобі не раджу, – готує вона огидно. Тож нехай замовляє нормальну їжу. Чуєш? – обернувся до колишньої Аркадій.
– Не смій труїти мені дитину своєю неїстывною їжею! Я вже зробив замовлення, кур’єр буде нормальну їжу привозити.
– Слухай, я не жартувала, коли сказала, що не потерплю цього. Йдіть геть!
– Перед сном пустиш його до комп’ютера, хай пограє пару годин, – чоловік немов і не чув слів Оксани. А може, просто не сприймав її всерйоз.
– І дивися мені, головою за нього відповідаєш! Гаразд, Льоша, я побіг, як тільки щось проясниться, я тобі відразу подзвоню.
Жінка та хлопчик спостерігали, як щасливий “майже батько” йде вниз сходами. Льоша невдоволено насупився, йому страшенно не подобалася ідея провести кілька днів у цій старій квартирі. Тут, мабуть, навіть кондиціонера немає!
– Гаразд, куди мені йти? – зневажливо зморщив ніс хлопчик. – Я, звичайно, теж не в захваті, але так вже й бути, поживу в цій дірі кілька днів. Але я вимагаю поваги до себе! Мені потрібна нормальна кімната з великим ліжком.
– Залишайся тут і навіть не рухайся з місця, – процідила Оксана, хапаючись за телефон. – Якщо Аркаша вважає, що я покірно погоджуся з його вимогами, то він глибоко помиляється!
Діра … Та як цей хлопчик взагалі посмів хоч щось ляпнути у бік її квартири? Це вона зараз мала жити в тому будинку! Вона, а не Аркадій із новою родиною!
Зрештою, вона вклала в нього купу грошей, але, на жаль, у неї не залишилося жодного чека, тож на суді довести вона нічого не змогла.
Колишні друзі всі, як один, стали на бік Аркадія, робили великі очі і хитали головою, мовляв, ні, ні, ні, всі гроші належали чоловікові!
Спочатку цей будинок був одним суцільним розчаруванням. Він вимагав капітального ремонту, і Оксана всю душу вклала, щоб зробити з непривабливого житла, справжню цукерку!
Аркадій присягався, що оформить дарчу на половину цього будинку на неї. Але, звичайно, своїх слів не дотримався, і вона залишилася ні з чим.
Вовтузитися з хлопчиськом Оксана не збиралася. З першого погляду було видно, що це вкрай розпещена і примхлива дитина.
Так, в принципі, якби він навіть був слухняним і чемним, вона все одно не взяла б на себе таку відповідальність!
Батьки Аркадія жили дуже далеко і явно не змогли б приїхати за онуком, хоча вони його онуком навіть і не вважали, а родичів Олени жінка і не знала. Тож залишався лише один варіант, куди можна було сплавити хлопця.
– Алло, поліція? – на цих словах у Льоші очі стали, розміром з блюдця, здається, він зрозумів, до чого все йде. – Приїжджайте якнайшвидше, мені тут дитину підкинули…
– Вік? Десять років. Цей хлопчик… як би сказати? Він пасинок мого колишнього чоловіка. Ось він і привів хлопця до мене в квартиру з речами і залишив, а сам пішов.
– Я навіть не знаю, що мені робити, я до цієї дитини не маю жодного відношення!
І поки жінка слухала інструкцію чергового, вона з неприхованим задоволенням дивилася на паніку, що з’явилася на обличчі хлопчика. Дірою він її квартиру назвав!
– Так-так, я чекатиму. Сподіваюся, хтось із опіки теж прийде, не хочу потім жодних проблем.
– Гей, ти що робиш? – Практично заверещав Льоша, навіть не чекаючи поки Оксана покладе слухавку. – Яка поліція, яка опіка? Я всього до тебе на пару днів приїхав! Правильно тато сказав, ти жахлива!
– Ось все це ти розкажеш поліцейському і добрій тітці з опіки, – Оксана розщедрилася на усмішку. – Та ти так не хвилюйся, тебе до дитячого будинку не відправлять.
– Твого татуся швидко знайдуть і змусять взяти на себе відповідальність. Лікарня у нас у місті одна, прізвище я повідомлю. Ну, дивись, пару годин посидиш у дитячій кімнаті.
– Не хочу. Ти не маєш права так зі мною чинити! Я дитина! Це жорстоке ставлення до дітей!
– Я тобі не батько і не родич! Мене не наймали, щоб я доглядала за тобою. Я не зобов’язана з тобою няньчитися. А Аркаша наступного разу подумає, перш ніж робити такі дурниці!
– Я розумію, йому там від щастя голову запаморочило, але приводити свого сина до мене? До мене, яку він залишив без грошей під час розлучення? Невже він думав, що я з радістю погоджусь на це?
На поліцейських чекали хвилин п’ятнадцять. Льоша постійно поривався схопитися і кудись втекти, але завбачлива Оксана замкнула двері на ключ і нікуди його не випускала.
Зараз він кудись утече, а їй потім відповідати? Ну ні, нехай тут сидить, он на м’якому пуфику.
– Дякую, ви швидко, – доброзичливо посміхнулася Оксана співробітниці опіки. – Ось хлопчик, ось його речі. Батька звуть Богданов Аркадій Вікторович, начебто зараз він повинен перебувати в лікарні. Там його нова дружина стає мамою, і він неодмінно захотів бути присутнім.
– Невже у хлопчика немає інших родичів, кому його можна було б довірити? Колишня дружина – це надзвичайно дивний вибір! – ось навіть співробітники органів дивуються, чому хлопчика привезли до Оксани.
– Я не можу відповісти на це запитання, просто не знаю! У Аркадія всі родичі живуть в іншому місті, а щодо його нової дружини… – жінка знизала плечима.
Тут вона нікому не збрехала, вона цю Олену бачила один раз у житті. При розлученні у залі суду.
– Добре, дякую за сигнал, ми у всьому розберемося.
Співробітники пішли, а ось Льошу їм довелося практично тягнути. Він відчайдушно чинив опір і не хотів йти з поліцією. Хлопчик кричав, вимагав його відпустити, смикав руками!
На шум виглянула сусідка і дуже осудливо подивилась на Оксану.
– Навіщо так із дитиною? Невже було складно стежити за хлопчиком? – обурювалася старенька.
– А він мені хто? Чому я повинна відповідати за сторонню дитину? Я йому не мама, і не нянька, – Оксана гірко посміхнулася.
Жіночі прикраси
– З боку мого колишнього чоловіка це було просто знущання. Він хотів якомога дужче мене вколоти. Аркадій знає, що я сама мати дітей не можу, і при цьому приводить до мене свого синочка.
– Але ж хлопчик не винен!
– А він і не постраждав.
Жінка зайшла до квартири та зачинила за собою двері, не давши допитливій сусідці продовжити неприємну тему.
А потім Оксана все ж таки вирішила написати колишньому чоловікові коротке повідомлення. Нехай готується до візиту офіційних органів…
Як ви вважаєте, слушно вчинила Оксана? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.
Залишити відповідь