На початку літа я приїхала в гості до своєї мами в село. Ну, звісно, гостями це назвати важко, адже я приїхала їй допомагати. Тоді були якраз доці десь два тижні і мама не встигла сполоти всю картоплю, вона заросла бур’яном. Я вирішила допомогти їй, адже вона не справилася б одна.
Ми пропололи і картоплю і грядки, день відпочили, а потім я стала збиратися додому.
Мама щось крутилася біля мене якось несміливо, а потім мама розповіла, що гроші віддала моїй рідній сестрі Ніні і стала скаржитися, що грошей у неї немає і в цьому році немає за що купити вугілля та дрова на зиму, щоб опалювати хату.
Я мамі пообіцяла дати гроші, нічого не сказала тоді ні їй, ні сестрі. А мені так прикро на душі було, виходить: одній доньці мама гроші дала, а в іншої – забрала. Але ми з сестрою маємо рівний достаток, однаково живемо.
А першого серпня мені зателефонувала мама. Вона просила, щоб я свою відпустку планувала на кінець серпня, адже їй потрібно допомогти копати картоплю, її цього року багато вродило і мама сама не впорається. Мама відразу пояснила, що моя сестра ще на початку літа купила путівку до Туреччини, тому вона не приїде.
А я не знаю навіть, що їй сказати. Порадьте мені, будь ласка, що мені робити? І маму шкода і не по-людськи зовсім виходить. Хіба я гірша за свою сестру?
