Ця подія відбулася в аеропорту коли ми летіли за кордон. Маленька дівчинка перекинула гарячий чай собі на ноги. Вона так голосно закричала, що люди були окутані жахом, до мами дівчинки почали бігти всі, щоб трішки допомогти їй. А маленька дівчинка кричала та крізь сльози благала мати не бити її. Дівчинка була настільки залякана та знала, що її будуть бити.
За той випадок, що дитина вилила ненавмисно на себе чай. У голосі малечі був страх та відчай, що навіть бувши багатодітною мамою просто почала лити сльози від того, що я нічого не можу зробити.
Я ніколи не бачила такої моторошної картини – йшла дівчина за стюардесою, її ноги намащені кремом для опіків, а поруч йшла її мама, на якій були дорогі речі й вона постійно промовляла – «я тебе попереджала, обережніше».
Я дуже прошу не треба бити своїх чад. Не дозволяйте собі цього робити, навіть, якщо вони отримали погану оцінку, або якщо ви бачите, що вони не вчать та не розуміють уроки навмисно. Та не треба бити через незграбність, вони в цьому не винні.
Наша малеча – це наше кохання.
Знайдіть сили та краще трохи потерпіти та нормально пояснити, щоб потім не пошкодувати. Будьте гарними, вихованими батьками, гарним співрозмовником, захисником, а не тираном.
Намагайтесь стати для дитини супергероєм або супергероїнею. Це необхідно зробити заради дітей та самих себе. Потім ви подякуйте за це.