У молодості я втратив віру у Бога, – розповідає воїн у військовому госпіталі. – Аж тільки тоді, коли опинився на полі бою, я почав думати про Бога.
Одного разу я з товаришем був на бойовій позиції, навколо свистіли кулi. «Що робиш?» – запитую в товариша. «Молюся», – вiдповiв вiн. «Ти б краще стріляв», – сказав я йому. Ледве я сказав ці слова, розірвався снаряд, а я почув біль у нозі. Вiдтодi я прозрів і увірував у Бога.
Серед важних і страшних обставин люди знаходять віру, яку колись серед спокою і добра втратили і занедбали. Але Боже милосердя інколи не дає їм загинути, а відкриває очі навіть серед страшних подій. Господь різними способами, через різних людей і в різних обставинах старається привести людину до спасіння.
Ніколи не втрачаймо віри в Бога, вона ще не раз нам в житті допоможе.
