Після пограбування Софі Лорен відчувала себе пригніченою. У Лондоні в неї викрали усі коштовності. З опущеними руками жінка сіла на комод.
Поруч з нею у той момент був Вітторіо де Сіка. Він сказав:
– Софі, не засмучуйтеся через цю дрібницю. Пам’ятайте, що ми з бідних сімей, а досягли таких значних висот. Гроші – це тимчасове явище. Вони приходять і йдуть. Лишень задумайтеся, скільки я програю в азартних іграх.
– Річ в тому, що ті коштовності мали для мене велике значення і були частиною мене.
– Софі, слухайте мене уважно, – сказав чоловік, – ніколи не плачте за тим, що не може плакати за вами…
