Виріс я в дитячому будинку. Батьки відмовилися від мене ще в ранньому віці, я їх навіть не пам’ятаю. Ще в дитинстві я зрозумів, що розраховувати треба тільки на себе, ніхто тобі більше не допоможе. Коли мої однолітки прогулювали уроки і байдикували, я старанно вчився, вже в той час, я поставив собі за мету влаштуватися в житті так, щоб ні мої діти, ні внуки, ні від кого не залежали.
Після армії я відкрив свою першу справу, це було виробництво бруківки. В цей же час я і познайомився зі своєю дружиною, звали її Наталя. Через пів року ми одружилися, а через рік у нас з’явився малюк. Я був щасливий. Мій бізнес також пішов в гору. І я почав виробляти блоки і ще багато декоративних виробів з бетону. Замовлення йшли з різних куточків країни, тому доводилось багато працювати і їздити у відрядження. Дружина ніколи не працювала, займалася лише господарством і дитиною. Проблем з грошима у неї не було і вона ніколи і ні в чому собі не відмовляла.
Одного разу я прийшов додому, не попередивши дружину, поїздка зірвалася і довелося повернутися. Коли я відкрив двері своєї квартири я увійшов і побачив свою дружину з іншим. Був скандал, дружині я сказав, щоб вона йшла куди хоче. Але Наталя не пішла, лише “переїхала” в іншу кімнату. Вона просила вибачення, благала не розлучатися, і я пробачив. Пробачив, бо кохав її і хотів, щоб син ріс в повноцінній сім’ї.
Так минуло три роки. За цей час у нас з’явилася дочка. Начебто все було добре, але дружина знову взялась за старе. Додому вона більше нікого не приводила. Якось я побачив її в ресторані з незнайомцем, потім вони пішли в готель. Я простежив за ними, коли постукав у номер, мені відкрив двері той чоловік, я увійшов всередину і побачив там дружину. Знову скандал, вона знову благала, просила вибачення, і я знову вибачив.
Минуло два роки і я знову почав помічати за Наталею, що щось не так. Знову пішли скандали в сім’ї. Ось тут почалося ще гірше. Вона сказала, що вже доросла і самостійна людина, додому не приходила по три дні. А коли поверталася, просила вибачення, обіцяла, що це було останній раз і я прощав, але це повторювалось знову і знову.
Якось, захворіла наша донька і потрібно було здати деякі аналізи і батькам. Яким же було моє здивування, коли виявилось, що я не батько своїй донці. Дочці я також нічого не сказав і Наталі заборонив розповідати дівчинці.
Через рік Наталя захворіла. Висновок фахівців був невтішним. Вона більше не гуляла, була завжди вдома. Поводилася тихо і скромно. На той час я зустрів іншу жінку, я дуже покохав її. Але вона хотіла, щоб я одружився на ній і поставила мені умови, або вона, або моя сім’я. Я вибрав сім’ю.
Зараз з боку здається, що у нас все чудово, ми нікому нічого не розповідаємо, але коли заглянути всередину, то проблем багато. Піти з родини я не можу і не хочу. Може це йде з дитинства, кинути дружину в такому стані, теж не можу. Але я хочу щоб мене теж кохали і цінували. Хоча б трішки.
