Одного разу настає момент, коли ти починаєш дивитися на все інакше.
Перестаєш вірити словам, сприймаєш їх як порожній звук. Тому що відтепер для тебе мають значення тільки вчинки. Саме за вчинками ти і визначаєш, хто в твоєму житті важливий, а хто просто перехожий.
Настає момент, коли ти байдуже ставишся до компліментів. Коли слова “Я тебе люблю” для тебе нічого не значать. Тепер ти знаєш точно, що любов не полягає в цих трьох словах.
Ти починаєш дбайливо ставитися до близьких і рідних. Тому що саме вони поруч, коли тобі погано, саме вони люблять тебе по-справжньому, показуючи тобі свою любов вчинками, турботою.
Приходить час, коли ти ясно усвідомлюєш, що все не вічне. Починаючи від дрібниць, закінчуючи людьми. Щось ламається, губиться, йде. І ти простіше вже ставишся до цього. Без будь-якої драми.
Тепер ти впевнена, які відносини тобі потрібні і який чоловік повинен бути поруч з тобою. Ти змінюєшся. Ти не боїшся сказати в очі правду. Не боїшся висловити почуття, здатися смішною, дивною.
Ти не зациклюєшся на чужій думці. Ти навчилася відпускати людей, все погане і образи. Це дуже важливо на шляху до щастя. І найцінніше ти навчилася радіти дрібницям. Ти зустрічаєш кожен новий день з посмішкою. І віриш, що попереду тебе чекає обов’язково щось хороше.
Автор невідомий
