Життя – воно як фільм або як роман. У нього є свій сюжет і своя логіка.
Слідом за кульмінацією настає розв’язка. І всі вчинки мають наслідки. Навмисне заподіяння зла комусь теж має наслідки. І через деякий час той, хто брав на кпини, принижував, зводив наклепи і знущався над залежною людиною, сам може виявитися в залежному становищі. Найважче покарання для того, хто завдавав зло, – прийняти допомогу і милість від того, кому він наносив удари. Такий сюжет багатьох романів і фільмів. У житті теж так часто відбувається.
Одного разу той, хто заподіяв вам зло, виявиться в залежності від вас. Свекруха знущалася над невісткою, потім постаріла і осліпла. І нікому була не потрібна, навіть синові. Невістка ж взяла відпустку за свій рахунок, заплатила за операцію і лежала в лікарні зі свекрухою – та ж не могла себе обслуговувати. Зір повернули.
Або начальник знущався над підлеглим, як міг. Саме знущався. Неприємно описувати деталі. А потім цей підлеглий єдиний з усіх відвідав начальника в лікарні – той пережив інсульт. І ще кілька разів відвідав, приніс фрукти і просто посидів, поговорив – просто так. Хоча начальника звільнили, ніякої вигоди не було в цих візитах. Адже належить відвідати хворого.
Директор звільнив дівчину несправедливо і підло; а через десять років прийшов у її власну фірму найматися прибиральником. Він все втратив, розорився, захворів і просив дати йому місце. Дівчина йому допомогла і з роботою, і з лікуванням. Не змогла інакше вчинити. Або ось – п’яниця просив гроші на вулиці в однієї людини. А той впізнав сержанта, який в армії над ним знущався. І дав грошей; і запитав, чим допомогти можна, і на своїй машині довіз до будинку – у п’яниці ще був будинок. І не став говорити: ха-ха! Так тобі і треба! Це тебе Бог покарав! Ось тобі ще ляпас і камінь в спину!
Великодушні люди так ніколи не скажуть, побачивши приниження і нещастя того, хто їм заподіяв зло. Вони протягнуть руку, щоб допомогти. Якщо нічим допомогти – не будуть тикати паличкою і сміятися. Відведуть погляд, щоб не принизити ще більше … А тим, хто знущається і обмовляє, непогано б пам’ятати – можливо, їм доведеться приймати милість від тих, кого вони ображають. Так часто буває. Дуже часто. Як у кіно.
