Познайомилися ми з Лесею ще під час навчання в університеті. Вона була дуже красивою. Спочатку було просто спілкування, яке поступово переростало у щось більше.
Ми проводили дуже багато часу разом, ми думали, що знайшли один одного і залишимося разом до кінця наших днів, я відчував себе найщасливішою людиною на планеті.
Пройшов ще рік, ми закінчили університет і переїхали в квартиру, яку залишили мені мої батьки. Після універу я відразу влаштувався працювати за спеціальністю, Леся підробляла на дрібних торгових точках.
У такому руслі наше життя і тривало, пройшло близько 4-х місяців. І ми з Лесею вирішили одружитися, я ніяк не хотів втратити Лесю, і думав, що весілля остаточно закріпить наші відносини.
Леся погодилася, і ми почали потихеньку готуватися до одруження. За ці 3 місяці я повністю занурився в роботу, почав заробляти набагато більше, тому з Лесею я менше проводив часу, вона на мене через це сильно ображалася.
Залишається буквально тиждень до весілля, я як раз взяв відпустку, тому відпочивав удома. Вранці я провів Лесю на роботу, вона підробляла в кав’ярні, а сам вирішив ще трохи полежати.
Як раптом задзвонив телефон, тільки не мій, а Лесі, мабуть забула вранці його. Я взяв телефон і побачив невідомий мені номер, без задньої думки я взяв слухавку, а по той бік телефону я почув чоловічий голос: «Привіт Лесю, ти де?» – я трохи розгублені і відповів, що це не Леся, а її хлопець.
Хлопець вибачився і поклав слухавку. Ця ситуація змусила мене задуматися – чому якийсь чоловік телефонує моїй нареченій? Може колега, може начальник, заспокоював я себе.
Хоч я повністю і довіряв Лесі, але все-таки вирішив подивитися її профіль в соцмережі. Від побаченого у мене затремтіли руки, зайшовши в профіль соцмережі в самому верху я побачив листування з якимось Сергієм, з яким вона познайомилася два місяці тому, як раз в той час, коли я був з головою занурений в роботу.
Я не втримався, і перечитав їхнє листування. Знаю, що це негарно, але з цією людиною я збирався пов’язати все своє майбутнє життя. Вона писала своєму новому знайомому про мене, і говорила що наші відносини зберігає тільки через мою квартиру, не більше.
Побачене мене дуже підкосило, я більше не хотів мати нічого спільного з Лесею, тому я теж вирішив їй підготувати «сюрприз». Я вирішив зробити вигляд, що я нічого не знаю і просто чекав дня весілля.
Довгоочікуваний день. Ми приїхали в РАЦС, була велика кількість гостей, всі наші родичі, друзі, які дуже раді за нас. І настав той момент, коли ми стоїмо з Лесею перед реєстратором шлюбів, і вона запитує у Лесі, чи згодна вона взяти мене за законного чоловіка – вона відповіла: «Так, згодна».
Далі подібне питання задають мені, я відповів: «Ні» – розвернувся і пішов. Ви б бачили обличчя всіх відвідувачів, в РАЦСі почалася метушня, гості не розуміли, що відбувається.
А я вже в цей час їхав додому збирати речі Лесі. Я витягнув всі її речі за межі своєї квартири, і назавжди забув про неї.
Фото ілюстративне – pinterest.
