Треба вміти розчарувати очікування тих, хто думає, ніби їх повернення з будь-яких полів зради буде прощено просто за фактом того, що вони завернули свої голоблі назад. Якщо розчарування дається важко, то просто поміркуйте над тим, чи повернулися б вони до вас, якби все вийшло у них там, куди вони відбували без оглядки на ваш біль і страждання. Знову не любов…
Треба вміти перервати свої особисті приниження у вигляді жалюгідного випрошування і заслуговування любові, раз і назавжди зрозумівши, що існуючу любов поспішають подарувати, а ось неіснуючу навіть продають з великим небажанням… Не любов…
Так, існують ситуації, гнучкість в яких актуальніша, ніж категоричність… Але саме в любові, як показує практика, першими ламають якраз тих, хто готовий проявити будь-яку ступінь гнучкості заради отримання і утримання цієї самої любові. А цінні виявляються ті з нас, хто точно знає, як з ним можна, і як не можна з іншими…
Всепрощення – це всього лише вседозволення, котре видає ліцензію на вбивство особистості в тому, хто готовий проковтнути. Усе. А право не прощати – це зовсім не кипіти роками від злості і образи, а всього лише перестати пускати в своє життя тих, хто почав паразитувати на вашому прощенні. І перестати шукати їм виправдання. Будь-яку любов починайте з любові до себе…
Автор: Ліля Град
