Перший чоловік покинув мене з малою дитиною, сказав, що жити зі мною він більше не може, знайшов більш достойнішу за мене. А я – набридла.
Я коли зі своїм другим майбутнім чоловіком познайомилася то ледве кінці з кінцями зводила, живучи з дитиною. І коли на другому побаченні ми зайшли з Миколою в супермаркет він запитав чи мені купити щось то треба?
Я сказала: “А купи мені м’яса!” Бо м’ясо на нашому столі з дитиною було рідкістю і тільки у доньки в тарілці, я того м’яса вже й не пам’ятаю коли їла сама.
Колишній аліменти не платив, а я ще й кредит за однокімнатну квартиру платила зі своєї зарплати і підробітки брала, але все одно залишалося на життя мало, всього на малий лише залишок жили з донькою.
І Микола, пам’ятаю, тоді мені сказав: “Вибирай що хочеш!”
І я вибрала. А потім він запитав, якщо потрібні йогурти, або фрукти, або ще щось, то бери. Я в той вечір набрала дві непідйомні сумки продуктів, які він же мені і заніс в квартиру сам.
Цим вчинком він мене підкорив. Тим, що нагодував мене і мою дитину. І потім я бачила від нього тільки добро і хороше ставлення до мене і до моєї донечки.
Для дорослої жінки важливі не якісь там прикраси або порожня романтика, а саме турбота і надійне плече чоловіка, яке він може підставити у скрутну хвилину. І тоді жінка віддасть такому чоловікові всю свою душу і оточить такого чоловіка ніжністю і любов’ю.
Микола ніколи не дарував мені квітів або дорогих подарунків ні до весілля ні після, але мені це і не потрібно зовсім. Для мене головне його кохання, турбота і відчуття надійності, відчуття надійної стіни за якою будь-які негаразди мене не дістануть. Зараз я щаслива, хоча багато побачила проблем у своєму житті.
