У житті так виходить: ось один чоловік все скаржився на відсутність паркувальних місць. Злився, писав гнівні слова, кидався на сусідів з кулаками і тільки і говорив про паркувальні місця. Ніде машину паркувати! Постійно проблеми з паркуванням! Він дуже гнівався і злився. А тепер у нього немає машини. Він її розбив вщент, відновленню не підлягає. І зовсім не треба хвилюватися через паркування.
Або одна жінка все скаржилася, що треба платити за велику квартиру великі гроші. Прямо величезні. Гнівалася і злилася. Зараз у неї кімнатка в комуналці, платежі скромні дуже.
Квартиру довелося продати, щоб покрити борги чоловіка. На якого теж жінка скаржилася. Він не хотів ризикувати і активно заробляти.
Чоловік ризикнув в азарті, ось і розорився. А потім пішов до молодої дівчини, – теж ризикований крок.
Ні, поскаржитися можна, звичайно. І щось зробити можна, щоб поліпшити ситуацію. Але люто і сумно скаржитися на те, що маєш, досить небезпечно. Раз це такий тягар і такі тяготи, нагорі приймуть рішення вас від тяготи звільнити. Кардинально звільнити. Щоб ні на що було скаржитися. Прийде офіціант і віднесе блюдо. А чи принесе інше-це питання. Хіба що таке, що вам по кишені тепер. Що-небудь бюджетне, на зразок вівсянки.
Коли чимось володієш, володієш цим цілком. Повністю. І приймаєш умови-треба нести певні тяготи і платити податок на те, що у тебе є. Навіть життя не безкоштовне: треба себе живити, зігрівати і лікувати. Але на життя теж люто скаржаться; яка погана штука – життя!
Скільки проблем! А головне, все так дорого! Життя любить повчити тих, хто скаржиться занадто гнівно і занадто багато на те, чим володіє. Тобі не подобається лялька або машинка? Давай сюди. Я їх віддам бідним дітям, у яких немає іграшок. Що ще не подобається, що ще викликає скарги і стогони? Давай, це теж заберу і віддам тим, хто може за це платити. Ось так приблизно розмовляє життя з тими, хто вічно незадоволений і вічно скаржиться.
Так що краще поменше нити і скаржитися. Особливо на близьких, на коханих. Тому що настане день, і скаржитися буде ні на кого.
А пояснювати; мовляв, я не на машину скаржився, а на брак паркувальних місць! – просто нікому. Бажання виконано, виконавці слухають наступну скаргу і приймають по ній рішення. Кардинальне рішення. Не нарікай на те, що маєш.
© Анна Кір’янова
