Наречена мого сина ніколи мені не подобалася, а знайомство з її батьками лише переконало в тому, що цей шлюб приречений. На щастя, мені вдалося переконати сина скасувати весілля.
Мій син жив разом зі мною до 29 років. Протягом цього часу у нього були лише несерйозні стосунки з дівчатами і лише після знайомства з Сашею він вирішив переїхати на орендовану квартиру. Я раділа тому, що у мене з’явилася потенційна невістка, а в сина – наречена.
Вони протягом року жили разом, а коли зібралися узаконити свої відносини, син запросив мене до них в гості на офіційне знайомство.
Я прийшла до молодих з гостинцями. Саша зустріла мене смачною вечерею й привітною усмішкою. Єдине, що мені не сподобалося – відсутність затишку в домі. Розумію, що це орендоване житло, але все ж.
Зрештою ми домовилися організувати зустріч з батьками нареченої, щоб обговорити деталі майбутнього весілля. Після застілля я повернулася додому.
Через декілька днів у мене прорвало трубу. Сантехнік замінив деталі, але попередив, що це тимчасово. Оскільки я в цьому не розуміюся, то попросила сина приїхати після роботи й допомогти мені.
Ввечері він прийшов до мене з пакетом у руках. Я побачила, що всередині кілька пляшок з алкоголем. Мені стало лячно за сина, адже згубна звичка до добра не доведе, хоча він сказав, що це все для їхньої компанії друзів. Вирішила, що все ж потрібно на цю тему поговорити з Сашею, тому через кілька днів запропонувала їй зустрітися зі мною.
– Розумієш, моєму синові не варто вживати алкоголь. Від батька йому дісталися погані гени, тому це може перерости в щось жахливе, – спробувала застерегти я.
– Буду мати на увазі, але ми рідко випиваємо спиртні напої, – заспокоїла мене невістка.
Я думала, що ми зрозуміли одна одну, але ні.
На вихідних я купила на ринку м’ясо за вигідною ціною й вирішила частину одразу відвезти молодим. Двері мені відчинили Саша, а син з похмілля продовжував спати в ліжку. У квартирі стояв запах перегару, тому я обурено запитала, в чому справа. У відповідь невістка сказала:
– Вчора ми святкували день народження друга, тому дозволили собі трохи випити. Що в цьому такого?
Я вичитала молодим моралі й попередила, щоб більше таке не повторювалося.
Прийшов час знайомитися зі сватами. Тоді я й зрозуміла, звідки у Саші така пристрасть до алкоголю. Діти не сміли пити за столом у моїй присутності, але батьки невістки ні в чому собі не відмовляли. Не пройшло й години, як пляшка спорожніла, а свати сп’яніли.
Зрештою я не витримала і попросила сина провести мене додому, мовляв, вже пізно. Коли ми залишилися наодинці я сказала:
– Синку, хіба ти не бачиш, що і Саша, і її батьки полюбляють випивати? Ти ж знаєш, що тобі не можна вживати алкоголь. З такими родичами ти неодмінно підеш татовою стежкою. Говорю відверто, що я проти цього весілля.
– Я почув твою думку, мамо, – відказав він.
Я дала йому час, аби все добре обдумати.
Через три тижні я дізналася про те, що весілля скасовано. Саша була розлючена й у всьому звинувачувала мене. Нехай так, але занапастити долю єдиного сина я не точно не могла.
А як ви вважаєте, чи правильно вчинили матір, коли намовила сина скасувати весілля через “неблагополучні” гени нареченої?
Залишити відповідь