Я зрозуміла, що найсильніші слова любові це слова, промовлені тихо від щирого серця: “Я буду берегти тебе, як Божий дар. Берегти, як скарб”.
Ці слова сплетені з любові, в яких відображається весь сенс життя.
По справжньому тебе любить той, хто молиться за тебе Богу і я не знаю іншої, більш чистої любові. Так, саме так. “Я буду тебе берегти”. Мабуть, я хотіла б почути саме цю фразу. Не “Я люблю тебе”, не “Ти мені потрібна” і таке інше, а саме те, що мене будуть берегти.
Не розтопчуть моїх почуттів, не будуть загонити мене в глухий кут, не відвернуться коли мені буде необхідна підтримка, коли мене потрібно обійняти і сказати, що все буде добре.
Мені потрібно відчувати себе в безпеці.
І, ще я зрозуміла, що є люди, в яких так багато любові до Бога, що ніщо не зможе знищити її. Ні біль втрат, ні зрада близьких людей не змусять їхні серця закам’яніти. І справжня сила людини зовсім не в стійкості перед неприємностями, не в гонитві за своєю метою або вмінням постояти за себе. Справжня сила в здатності прощати, плекати і зберігати своє серце люблячим. Наша істинна сила тільки в ній, в любові.
І все.
