Докоряють, радять і критикують людину. Кажуть їй, що треба рухатись, підніматися, долати, досягати чогось. Наводять приклад тих, хто досягає і навіть вже досяг. Сина сусідки чи Авраама Лінкольна. Або письменника Гайдара, котрий у п’ятнадцять років уже полком командував і людей розстрілював, дуже була енергійна людина. І дорікають, і повчають, докоряють і повчають. Мовляв, ти нічого не можеш, ти ледар, невдаха. Паразит, утриманець і ганчірка. Іди та добивайся!
І той, кого докоряють, робить боязкий крок. Чому боязкий? А я розповім, як одна дівчина купила набір для манікюру. Туди входили різні важливі штучки, професійний набір. Не дуже дорогий, десь півзарплати вартий. А зарплатня у дівчини була невелика – вона вигулювала чужих собачок. Вона з тваринами швидко знаходила спільну мову, добра тиха дівчина. Невдаха, як її називали батьки. Хоча дочка не брала у них гроші. Це вони самі витрачали на спільний відпочинок, купували їй одяг на свій смак і навіть платили психологам, щоб вони якось мотивували дівчину на успіх. Бо вона має вищу освіту, а вигулює собак. Додам – у тридцять сім років.
Ось дівчина купила манікюрний набір. Вона вирішила вивчитися на майстра з нігтів або як це називається – на манікюрницю. Вона дивилася ролики в ютубі, читала спеціальну літературу та відкладала гроші на навчання. І ось – вже купила цей набір.
Мама знайшла прихований набір у кріслі-ліжку, на якому спала дочка. Цілком випадково полізла в це крісло, доки дочки не було вдома, – так вона говорила, – і знайшла. Вона закричала диким голосом і покликала чоловіка. І вони вдвох спершу висловлювали своє обурення, а потім прийшла донька. І вони кинулися на неї з докорами та погрозами. З розуму вона зійшла, чи що, збожеволіла? Так опуститися – це сором і ганьба. Це для повних нікчем заняття, для занепалих жінок. А пил від нігтів викличе страшні хвороби, яка мерзота! Не смій і думати про нігті і про таке!
Дівчина зблідла, заплакала і понесла набір назад у магазин. Вона вже повертала кисті та фарби. І гітару повертала. І пальто, в якому була схожа на самі, розумієте кого. І туфлі на підборах, у яких можна ноги переламати. Вона за все життя стільки повернула назад у магазин, що вам і не снилося: нових друзів, закоханих, цуценят і кошенят, від яких довелося відмовитися, ще не взявши їх. Наперед. Професії та поїздки. Купу всього дівчина повернула назад або відмовилася від замовлення.
Ось і вся історія про манікюрний набір. Людину таврують як невдаху і ледаря. Дорікають пасивністю та боягузтвом. “Ах, ти не хочеш нічого добиватися! Подивися на інших!”… Але варто зробити крок, така почнеться хвиля гніву і такі маніпуляції, що одразу зробиш два кроки назад. І повернеш в магазин всі свої мрії та таланти. І саме життя повернеш; вірніше, залишки від того, що не встигли з’їсти твої близькі люди…
Автор: Анна Кір’янова
