Невеликий, але дуже цікавий рейтинг із п’яти головних речей, про які найбільше шкодують жінки після 40 років.
У молодому віці здається, що все життя ще попереду і ви встигнете прожити його так, як вважаєте правильним. Ви відчуваєте приплив енергії, бачите перед собою широкі можливості і можете самі будувати свою історію. Але ось парадокс: коли дозволено багато чого, дуже легко загубитися і розставити правильні пріоритети. Як діяти в першу чергу? Народжувати дітей, їздити по світу, влаштовувати кар’єру чи шукати себе в творчості? Ось найбільш поширені помилки, якими поділилися жінки після сорока.
1. Не укріплювала стосунки зі своїм чоловіком
Дійсно, таке зустрічається дуже часто: народжуються діти, є робота, плани, багато енергії… І забувається, що поруч є ще й чоловік! Якому потрібна наша любов, довіра і захоплення, і який теж хоче трохи нашої турботи.
«Я народила одного за одним трьох дітей, і мій чоловік був щасливий разом зі мною. Ми ростили їх разом, однак у більшості випадків ми були тільки батьками. Ми перестали бути парою: розмовляли тільки про дітей, робили все заради дітей. Зараз діти роз’їхалися, а ми залишилися наодинці один з одним. Я не знаю цього чоловіка, ніби й не з ним я святкувала нещодавно тридцятирічну річницю шлюбу.»
Марина, 56 років
«Коли я вийшла заміж, все було відмінно. Потім ми вирішили, що час завести дітей, і нас з’явилася наша старша донька. Вийшовши на роботу, я одночасно захопилася здобуттям вищої освіти, паралельно народили молодшу донечку. Було дуже важко поєднувати все це, але допомагали батьки, а чоловік, бувало, навіть писав мені лекції та сидів з дітьми.
Коли я вийшла на роботу за фахом, і не помітила, що мені ніколи погуляти з дітьми, посидіти з чоловіком, спекти пиріг… Тепер я не знаю, що люди роблять у вільний від роботи час. Болісно переживаю перші дні, коли йду в відпустку. І найстрашніше, що якщо на дітей ще виділяю час, тому що треба, то на чоловіка – не завжди. У підсумку ось вже близько п’яти років ми спимо окремо, я якось навіть не помітила, коли це сталося. І тепер мені доводиться відновлювати ці відносини.»
Ірина, 42 роки
Не допускайте цієї помилки! Пам’ятайте, що робота, щоденні турботи і навіть ваші спільні діти не повинні стояти на перешкоді ваших з чоловіком стосунків. Працюйте над своїми відносинами і розвивайте їх, щоб потім раптово не опинитися наодинці з чужою людиною, як інші жінки після 40 років.
2. Витрачала весь час на роботу, не приділяла увагу своїм близьким
Відсоток працюючих заміжніх жінок в нашій країні дуже високий: вони ведуть бізнес, будують кар’єру і отримують по декілька вищих освіт. Для чого? Щоб бути незалежною, самодостатньою, щоб забезпечити собі та своїй родині все необхідне і навіть більше.
Але чи правильно це? Чи не втрачаємо ми чогось, більшу частину дня перебуваючи в офісі, без своїх близьких, поза своїм домом? Виявилося, що дуже багато жінок шкодують, що не бачили, як ростуть їхні діти, не могли бути з ними поруч. Деякі спочатку ставили пріоритети інакше, деякі вирішували змінити такий порядок речей вже в процесі, а деякі зрозуміли наслідки тільки набагато пізніше.
«Зараз я розумію, що всі мої проблеми з дочкою від того, що я ніколи не прагнула бути її матір’ю по-справжньому. Я завжди відчувала себе в першу чергу фахівцем – висококваліфікованим інженером. Тому я багато працювала, постійно перебувала у відрядженнях. Коли мої діти хворіли, з ними поруч були чоловік і бабусі, але не я. І ось сьогодні моїй дочці майже сорок, а в нас немає з нею діалогу. Вона калічить своє життя, а я нічого не можу з цим зробити.»
Ірина, 62 роки
«Я рано вийшла заміж. У шлюбі народилися три мої прекрасні улюблені дівчинки. У проміжках між дітьми я здобувала освіту, але працювати за фахом не вдавалося. Всі мої спроби побудувати кар’єру закінчувалися нескінченними хворобами дітей і різного роду складнощами. І ось одного разу ми з чоловіком вирішили, що настав час припинити ці безглузді спроби моєї «роботи», і я остаточно осіла вдома. Але мене весь час точила одна думка – багато моїх подруг успішні і побудували блискучу кар’єру, а я так і просиджу все життя біля каструль!
З цією думкою я жила кілька років, поки одного разу до нас в гості не завітала моя приятелька – успішна бізнесвумен. Я і мої доньки метушилися на кухні, а подруга сиділа на дивані й спостерігала за нами. І раптом я побачила сльози в її очах! Вона сказала мені: «Господи, яка ж ти щаслива!», і ось в цей момент всі сумніви з приводу моєї неуспішності розвіялися наче дим! Раптом я зрозуміла: я справді щаслива, тому що немає більшого щастя для жінки ніж бути коханою, потрібною і необхідною. А кар’єра і машина не обіймуть тебе теплими рідними рученятами за шию!»
Наталя, 40 років
Звісно, це не означає, що ви повинні забути про всі свої амбіції і повністю присвятити себе сімейним турботам. Але не забувайте, що поняття щастя для кожного різне, тому не варто гнатися за примарним кар’єрним успіхом і жертвувати задля цього сім’єю.
3. Мало подорожувала і не бачила світу
Правду кажучи, тут і в вісімдесят років не буває запізно. Це ж не діти, які виросли і розлетілися, і не дітородний вік, який має свої межі. Проблема в тому, що в нашій країні з виходом на пенсію ми не маємо можливості подорожувати по всьому світу, як німецькі або американські пенсіонери.
«Все своє життя ми з чоловіком важко працювали і намагалися накопичити грошові заощадження. Ми відмовляли собі в усьому, шкодували витратити зайву копійку не те що на подорожі, а навіть на пристойний одяг чи смачнішу їжу. Нам вдалося назбирати певну суму, але велику її частину ми втратили через інфляцію і невдале капіталовкладення… Того, що залишилося, могло би вистачити на одну чи дві мандрівки за кордон, але зараз у нас вже немає колишньої енергії та здоров’я, тому ми так ніде і не побували. Сьогодні я думаю, що краще ми би витратили частину грошей на враження від подорожей і побачили світ, але ця можливість для нас вже втрачена.»
Ірина, 58 років
Якщо ви хочете мати власну колекцію теплих спогадів, які грітимуть вас у поважному віці, обов’язково знаходьте час і можливості на мандрівки. І нехай це будуть навіть невеличкі подорожі в межах свого регіону – вони все одно подарують вам яскраві враження і значно збагатять ваше життя!
4. Боялася народжувати
В кожної з нас власна життєва історія, але досить часто жінки після 40 років діляться своїми жалкуваннями про те, що перервали вагітність або не ризикнули народити більше дітей.
«Ще в дитинстві я мріяла про те, що у мене буде велика сім’я і багато дітей. Проте вагітність настала ще до весілля, і довелося зробити аборт. Заміж я, все-таки, вийшла, а ось з народженням діток почалися великі проблеми: кілька викиднів, завмерлі вагітності, втрата малюка вже після пологів… І з кожним разом мій акушерський анамнез все погіршувався, лікарі розводили руками. Вже коли ми з чоловіком втратили будь-яку надію, Бог благословив нас донечкою, якій зараз три роки. Зараз ми дуже щасливі, але ця дитина далася нам дуже важко. І мене не полишає думка, що якби не той перший аборт, все могло б скластися інакше…»
Наталія, 45 років
«Коли мені було двадцять, здавалося, ще рано, встигну. Всі народжували, а я чогось чекала. Чоловік просив народити дитину, а я просила зачекати і працювала. Потім було тридцять: розквіт сил і моєї кар’єри. Чоловік чекав. Я обіцяла йому кожного разу, що народжу в наступному році – я ж успішна, я начальниця.
Коли мені було сорок три, він пішов до іншої, молодшої. Вона відразу народила йому двох діток, а потім ще одного малюка. А я залишилася ні з чим! Виявилася не потрібною мені ні кар’єра, ні величезна квартира, ні машина. Нічого. Я пробувала завагітніти – не вийшло. Навіть до лікарів зверталася за допомогою.
Сьогодні мені майже шістдесят. Мої подруги вже бабусі. Я посміхаюся їм в обличчя і кажу, що ні про що не шкодую. Але в серці у мене величезний біль, що я не зробила найголовнішого. Я нікому себе не присвятила, і зараз я нікому не потрібна. Не повторюйте моїх помилок!»
Ольга, 58 років
Звичайно, ситуації бувають різні, але головне призначення жінки залишається тим самим, що було й тисячі років тому: бути мамою. Тому не варто відкладати народження дітей чи боятися вагітності – у вас все вийде, і в літньому віці ви не залишитеся наодинці.
5. Не прислухалася до себе і не реалізувала власні мрії
Це так типово для жінок – віддавати! Ми даємо життя дітям, даруємо своє тіло чоловікам, даємо їжу, чисту білизну та затишок своїм домочадцям і при цьому часто забуваємо про себе. Але одного разу стає нестерпно від того, що ви нічого в життя не зробили для самої себе. Або зробили, але дуже мало. Жінки після 40 років шкодують, що не йшли за своїми мріями, не дбали про себе, а зараз вже «пізно».
«Я завжди намагалася довести матері, що я розумна і як мінімум симпатична, тому стала тележурналісткою. Я знайшла популярність, але не щастя. Потім я вирішила дізнатися: як це, мати велику зарплатню? У мене був високий дохід, але більшу частину грошей я витрачала на брендовий одяг, щоб сподобатися роботодавцю і відповідати дрес-коду. Абсурдна ситуація: ти отримуєш від роботодавця гроші і витрачаєш їх, щоб відповідати його ж уявленням! Загалом, фінансова спроможність мене не втішила.
Я залишила роботу і стала займатися творчістю. Сьогодні я створюю блокноти, організовую майстер-класи та виставки майстрів. Мій чоловік відразу став просуватися по кар’єрній драбині, а його дохід почав рости. Сьогодні я знаю, що мрії збуваються!»
Лілія, 44 роки
«Мені завжди подобалося співати, це була найулюбленіша справа в моєму житті. Але тільки коли мені виповнилося п’ятдесят вісім, я почала займатися співом професійно. А до цього я робила тільки те, що приносило мало задоволення, і тому була нещасливою.»
Неля, 59 років
Пам’ятайте, що всі люди різні, і ваше бачення успішності і щастя може не співпадати з баченням тих, хто вас оточує. Не намагайтеся відповідати чужим ідеалам і вкладайте сили у власні мрії та бажання!
Ось такий у нас вийшов перелік речей, про які дуже шкодують жінки після 40 років. Будьте розумнішими і не повторюйте цих помилок!