Назріла ситуація з чоловіком, не знаю, як делікатніше йому відмовити.
Зустрічаємося вже якийсь час, зазвичай у вихідні ходимо в кафе, а далі ночуємо у мене. Вранці я мрію скоріше його випровадити. А тут він сказав: “Давай жити разом!”. Я його запитую: “Навіщо?”. “Ну так простіше” – відповідає. А кому простіше-то?
Квартира у мене своя, є машина, нормальна робота, грошей вистачає. Графік 2/2, у вільний час фільми люблю подивитися, повалятися, з подругами зустрітися. Вдома завжди чисто, затишно, їм трохи, готую або замовляю їжу.
Навіщо мені жити з чоловіком, щоб готувати йому, прати й прибирати за ним? Не хочу, щоб хтось контролював мої витрати, дивився, скільки коштує одяг, косметика або продукти. Мені комфортно і так, тому не хочу ставати прислугою і щось міняти.
Чоловік робить подарунки виключно на свята: Новий рік, день народження, 8 березня. І час в спальні ми проводимо відмінно. Мене все влаштовує, не хочу його образити відмовою, але сказала, що мені це нецікаво. Він не відстає з запитаннями, хоче знати причину.
Як правильно відмовити? Говорити всю правду, яку написала вище, природно, в обличчя не збираюся.