Ми з Кирилом довгий час винаймали житло. Кирило не поспішав робити мені пропозицію, але я не втрачала надії. Мені хотілося б мати з Кирилом сім’ю, дітей.

Іноді я думала, що Кирило мене не кохає. Моя мама мені про це увесь час говорила, мовляв, якби мій хлопець мене кохав, то давно б уже зі мною одружився.

Ми вже пів року жили разом та ніякого розвитку наших стосунків не було. Іноді мені здавалося, що він просто крутить мені голову.

Подруги радили покинути Кирила та знайти того чоловіка, з яким я б створила сім’ю, але я не хотіла іншого чоловіка. Я кохаю Кирила.

Мама казала, що подруги мені просто заздрять, адже хочуть, щоб я покину Кирила, бо самі не проти прибрати його до рук.

Найбільше мене насторожувала подруга Надія. Вона перша познайомилась з Кирилом, а вже потім я. Кирило обрав мене. Надія, мабуть не змирилася з цим, адже саме вона найчастіше говорить мені про те, щоб я покинула Кирила.

Іноді вона розповідала мені неправдоподібні історії про мого хлопця. Та усі її старання були марними.

Невдовзі я дізналася, що вагітна. Розповіла про це Кирилу, він освідчився мені.

Ми подали заяву. Почали планувати весілля, воно мало відбутися через місяць.

Всі подруги, крім Надії щиро раділи за мене. Якось після чергових посиденьок з подругами мені стало зле. Довелося викликати швидку, лікарі ретельно допитували мене що я їла. З’ясувалося що Надія дала мені чай, який провокує виk _идень. Добре, що я увесь його не випила.

Увесь час прибула у лікарні, згодом народився наш синочок. Надія дорого поплатилась за свою витівку, вона позбулася усіх подруг, а потім серйозно захворіла.

В зв’язку з тим, що я була увесь час лікарні, весілля ми святкували після народження сина, проте було дуже чудово. Не знаю де бабуся дістали одяг на новонародженого хлопчика, та він виглядав наче справжній джентльмен.

Надію на весілля ми не запросили.

Згодом все забулося.

Якось ми випадково зустрілися з Надією, запросили її додому. Ми купили квартиру на кошти, які нам подарували на весілля. Наші стосунки владналися. Надія інколи приходила, щоб допомогти мені з сином. Кирило тоді працював на дуже хороші роботів та часто їздив у відрядження.

Якось чоловіку потрібно було їхати на цілий тиждень у відрядження. Я про це розповіла Надії.

Після того, як Кирило поїхав, Надія зателефонувала до мене та запропонувала вийти прогулятися у парку. Надія взяла з собою в термосі чай, щоб не було холодно та чекала нас на лавці. Забувши, що раніше натворила Надія, я випила того чаю.

Після того нічого не пам’ятаю, прокинулася лише від того, що мене будив двірник. А я лежала під лавкою, поруч у колясці хриплим голосом кричав синочок. Я стала переживати за нього та переконавшись, що все добре, заспокоїлась. Знову довелося викликати швидку. Цього разу я напилася cн _oдійнoго.

Кирило відразу приїхав до лікарні Та, коли почув те, що сталося, захотів написати заяву в поліцію. Я попросила його цього не робити, адже не хотіла знову зв’язуватися з цією особою.

З тих пір Надії ніхто більше не бачив. Не знаю, як склалася подальша доля, проте передбачаю, що нічого хорошого в її житті більше не буде. Якщо людина здатна на подібні вчинки, то повинна нести відповідальність за те, що з неї відбуватиметься в житті надалі.