В будинку живемо ми з чоловіком і сином, і свекруха. Будинок на 5 кімнат, дві з яких наші, інші дві – чоловікової сестри і ще в одній живе свекруха, дім належить їй.

Такий «чесний» поділ зробила Олена Сергіївна, бо не може образити когось із дітей, тому кожному по дві кімнати і дім на половину поділений.

Але вона не бере до уваги те, що комунальні послуги платимо ми за весь дім, а у її доньки є квартира, де вона і живе зі своєю сім’єю. В кімнати чоловікової сестри ми не маємо права заходити, лише підтримувати там чистоту і платити за них комунальні, бо свекруха і не думає сказати про це доні.

Цьогоріч на Великдень до нас приїхала і Олена (чоловікова сестра) зі своїм чоловіком і двома дітьми, і племінниця свекрухи Світлана з чоловіком, донькою і зятем. Вдома просто циганський табір, постійно шум, гам, на кухні і у ванній черги, світло горить по всіх кімнатах.

Коли вони приїхали, то нічого з собою до столу не привезли, все купували і готували ми. Я постійно прибираю і готую, коли приходжу з роботи і так втомлена, але це нікого не хвилює. Вони гостюють уже 10 днів у нас. Кожного дня прання, бо людей багато, а ще й є діти. Допомогти мені ніхто не хоче. Я настільки втомлююсь, що іноді навіть і заснути вночі не можу.

Гості наші і не збираються додому. Свекруха їх вигонити теж не буде, а я тут особливих прав не маю. Чоловік теж не поспішає вирішити це питання, коли я його попросила поговорити з родичами, що пора б вже й додому їхати, він лише руками розвів:

–  Це ж будинок Олени такий, як і мій. Як я можу її прогнати? А двоюрідна сестра – мамина гостя, теж з хати не виставиш.

В мене зовсім немає бажання повертатись додому з роботи. Та й тих грошей, які ми витратила на утримання наших гостей: продукти, комунальні послуги – нам би вистачило поїхати самим десь відпочити.

Мої родичі у нас взагалі ніколи не були у гостях, бо свекруха проти, і Олену треба щоразу питати, бо це ж і її дім. Батьки в мене були лише раз – коли народився наш син, і то вони були лише кілька хвилин, бо заважали господині дому. Мене це дуже ображає.

До своїх батьків я теж піти не можу, бо працюю і не знаю як вчинити. Я дуже від цього втомилась, а виходу не буча і не знаю, скільки ще це триватиме.

Допоможіть. Як вчинити?