Якось прийшов квітникар до перукаря постригтися. Коли настала черга платити, перукар сказав: «Я не можу взяти гроші, цього тижня я стрижу на громадських засадах». Квітникар подякував йому і пішов.
Наступного ранку, коли перукар прийшов відкрити свій заклад, перед дверима він знайшов лист подяки і одинадцять троянд.
Потім прийшов постригтися пекар, але коли він хотів заплатити, перукар сказав: “Я не можу взяти гроші, цього тижня я стрижу на громадських засадах”. Пекар задоволений пішов. Наступного ранку перукар знайшов біля дверей лист подяки і одинадцять тістечок.
Прийшов стригтися сенатор і коли зібрався платити, перукар знову сказав: «Я не можу взяти гроші. Цього тижня я стрижу на громадських засадах». Сенатор зрадів і пішов.
Наступного дня, коли перукар прийшов на роботу, біля дверей стояло одинадцять сенаторів, десять депутатів, п’ятнадцять радників, мер та кілька міністрів, дружина мера та шестеро його дітей – все на безкоштовну стрижку.
У цьому полягає різниця між звичайними людьми і членами групи «чесних» людей, які нами управляють…