Я дуже не люблю непунктуальних людей. Чому не можна просто взяти й прийти вчасно на зустріч, побачення, співбесіду? Це ж звичайне хамство і неповага стосовно людини, з якою ти домовився зустрітися!
Але найпоказовішим був випадок, коли я закінчувала університет. Зі мною на п’ятому курсі познайомився хлопець. Привабливий, веселий, але дуже непунктуальний.
Домовилися сходити на перше побачення. Місце зустрічі – кінотеатр. Повинні були зустрітися за 15 хвилин до початку сеансу. Я прийшла вчасно. Його не було. Купила квитки, взяла попкорн. У підсумку двічі йому надзвонювала. Він запізнився. Прийшов на пів години пізніше домовленого. Я стояла в холі й чекала, поки він підійде. Мені вже навіть не дуже хотілося на сеанс йти. Але все ж пішла.
Після закінчення сеансу поїхала додому – не хотілося більше гуляти.
Хлопець вибачився і запропонував на наступний день знову піти на побачення. Він стверджував, що так вийшло випадково, що він запізнився. Пообіцяв загладити свою провину.
На наступний день він взагалі не прийшов. Я сиділа на лавці в парку протягом години. Чекала. Але нічого не трапляється просто так. В той день в парку я познайомилася з по-справжньому цікавим хлопцем. А головне, що він пунктуальний!
Свою долю можна зустріти не там, де цього очікуєш. А іноді навіть зіпсоване побачення може стати чимось хорошим.
