А чому ви не попередили, що їдете до нас? Чому не подзвонили, не спитали, що нам привезти треба? Ще й з порожніми руками приїхали? — посипалася на нас купа запитань.
– А ми буквально на двадцять хвилин! Мені Агата речі поверне, і ми назад у місто поїдемо, — відповіла я, з докором подивившись на чоловіка, що мовчав.
– Які речі? — в один голос спитали жінки: мама, бабуся та старша сестра мого чоловіка.
– Які Агата з собою прихопила! Без проса! – пояснила я.
– Без дозволу? Ти ж їй подарувала їх!
– Я? Подарувала? Знаєте, я б точно запам’ятала, що щось подарувала комусь. А це не той випадок! Якщо говорити прямо, то Агата мене обікрала!
– Обікрала? Не може бути! Наша Агатушка не така! — заступилися за злодійку свекруха та її матір, а старша сестра чоловіка вирішила блазнювати:
– Коли обікрала — де міліція? Де заява?
– Хочете – напишу! – почала злитися я. Дві спідниці по півтори тисячі гривень кожна. Блузка за дві тисячі.
– Сукня за чотири. Туфлі та ботильйони, загальною вартістю десять тисяч. Великий розмір крадіжки, заяву напишу – точно термін дадуть!
Нас одразу проводили до будинку. Зайшовши до приміщення, свекруха голосно покликала свою молодшу дочку:
– Агата! Тут по твою душу приїхали!
Молодша сестра вийшла з кімнати, й сперлася на одвірок, склавши руки на грудях.
– Агато, будь ласка, поверни моїй дружині “прихоплені” тобою речі, — нарешті подав голос чоловік.
Я чекала суперечок, докорів, звинувачень у жадібності. Але, напрочуд, вона винесла з кімнати великий пакет:
– Туфель немає, я їхній подружці віддала.
– Сходи та забери! — гаркнула свекруха.
Агата злісно зиркнула на маму, потім стрільнула очима у бік інших родичок. Але, не знайшовши підтримки, насупилася, влізла в калоші, й шмигнула з дому.
– Невже вкрала? – охнула бабуся чоловіка.
Я кивнула. Агата жила у нас два місяці, рівно стільки тривали перукарські курси, які ми з чоловіком їй сплатили, як подарунок на повноліття.
Після школи сестра чоловіка вирішила працевлаштуватися, а поратися з чужим волоссям їй завжди подобалося.
Одягнена дівчинка була просто і чисто. Стандартні джинси, кросівки та футболка. Якщо для селища – якраз! Але бродити в такому вигляді містом їй, чомусь, було соромно.
Агата, відчайдушно червоніючи, попросила в мене щось причепуритися. На час її перебування у нас – не більше! Розміри одягу та взуття у нас однакові, відмовляти не стала, виділила те, що не шкода.
Одяг, який обрала молодша сестра, я мала намір їй подарувати. Вголос про це я не говорила, плануючи зробити їй сюрприз перед від’їздом.
Навіть два сюрпризи: мій одяг, що їй сподобався, і похід по магазинах за обновками. Але не встигла! Агата помчала у рідні пенати на день раніше запланованого, коли я була на роботі, не забувши прихопити з собою мої манатки.
Просили вибачення усі, крім Агати. Свекруха навіть виписала молодшій дочці материнського ляща. Бабуся чоловіка пообіцяла влаштувати злодійці десяток-другий сеансів активної трудотерапії.
Я впевнена, що не допоможе: раніше треба було виховувати, а не вже абсолютно дієздатній людині лящів роздавати!
Чекала справжньої сварки за мої речі! Не думала, що пройде все так гладко. Але на вус намотала! Більше ніякої благодійності, собі ж дорожче вийде!
Ви зі мною згодні? Я правильно вчинила, що при всіх забрала свої речі?
