Одного разу прийшла до мене подруга і стала скаржитися на свою долю. Вона все життя «орала» на двох роботах, намагаючись заробити на гідне життя. Жінка одна виховувала сина і весь свій вільний час присвячувала тільки йому, аби він не відчував себе скривдженим і обділеним.
Скоро подрузі виповниться 70 років, але вона все ще працює лікарем. Її вважають цінним співробітником, тому поки не пропонують звільнятися. Навантаження дуже велике, але жінка не прагне якнайшвидше повернутися додому.
Для неї простіше і спокійніше перебувати в стінах лікарняного кабінету, а дивитися на сина їй навіть не хочеться. Він ніде не працює, постійно п’є пиво і відростив величезний живіт.
Живе родина в однокімнатній квартирі, яку мати отримала в минулому як молодий спеціаліст. Син забирає у неї всі гроші, але насильства поки не застосовує. Він просто клянчить до останнього, поки жінка не здається і не віддає все сама. Все прибирання, прання і обов’язки по покупці продуктів лежать на плечах матері.
Був час, коли син подейкував про одруження, але подруги надовго не затримувалися. Їх не приваблював хороший район і перспектива заміжжя. Чоловік просто нічого не хотів нічого робити, а сучасні жінки рідко готові терпіти подібну поведінку. Він постарів і доживши майже до 50 років вважає себе справжнім красенем.
Подруга не втрачає віри, що знайдеться жінка, яка бажає взяти подібне «добро». Вона мріє поняньчитися з онуками, але з кожним роком ставки на розвиток подій за таким сценарієм стають все нижче.
