Десь губляться почуття, емоції, коли відчуваєш, що саме той, твій коханий, з-поміж усіх людей на світі вибрав тебе. Одну. Тебе. Як і ти — його, єдиного.
Ми так чекаємо на кохання і так сумуємо, коли воно закінчується. Та чи знаємо ми, що воно таке, — кохання? Чи оперуємо застарілими його поясненнями, та справжнього розуміння цього прекрасного почуття не маємо?
Ми звикли вважати його чудесним станом, який приходить з неба, і коли він нас покидає, сум і сльози навертаються на очі. Ми чекаємо нового кохання, та історія повторюється.
Такі переконання і думки — справжня фігня. А знаєте, чому? Попри всі ознаки кохання, воно насправді є вибором. Не метеликами в животі, не сльозами від розлуки, а свідомим і дорослим вибором. Вашим вибором щодня, щохвилини, щосекунди кохати саме цю людину, працювати над стосунками й дорожити нею.
Це важко. Дуже важко. Тому любов — це дія. Вчинки. Праця. Любов — це жертва, пробачення, бажання любити людину такою, якою вона є.
Всі пари, які прожили разом багато років, відрізняються однією спільною рисою: вони прийняли свідоме рішення за будь-яких обставин вибирати одне одного. Завжди. Попри всі “таргани” чи “мухи” в голові. Тому вони впевнені у своїх силах, бо вибір зробили самі.
З часом ваш коханий постає перед вами й нудним, і сумним, ви бачите всі його недоліки, — і з цим якось треба жити й миритися. Розділити на двох всі труднощі. Метелики полетіли — залишився дім і діти, тепла вечірня розмова, міцне плече чи ніжні руки, людина, яка не осудить, вислухає і зрозуміє. Він теж буде кохати вас такою, яка ви є — і втомленою, і сумною, і розгніваною. І нехай летять ті метелики, ви маєте щось значно більше.
Ця людина витримає разом із вами всі удари долі, всі важкі моменти, ви все переживете разом і станете ще ближчими, ще сильнішими.
Почуття, емоції, привабливість також важливі. Так ми починаємо стосунки, та до справжнього кохання ще далеко. Воно десь віддалено блимає, та над ним треба починати працювати. І воно подарує справжнє щастя, яке не промине, не пройде.
Кохання — не містика і не хімія, це — важка праця, праця обопільна і командна, та водночас вона віддасть вам сторицею спокоєм, радістю і щастям. Воно буде випробовувати вас на міцність, витривалість: Зможеш? Не здасися? Кохання — це компроміс, змагання. Воно не дається просто так.
Якщо зможете зробити свідомий вибір — до кінця життя будете щасливі. Кохати й бути коханим — що може бути більш прекрасним?
Почуття приходять і зникають.
А справжнє кохання — вічне.
