На думку автора Ніколи Крауса, дітям не дозволено бити батьків і влаштовувати публічні істерики. На таку поведінку нащадків батьки повинні реагувати не мовчазною згодою, а суворим покаранням.
Ви напевно бачили таких дітей, які в істериці кидають їжу прямо матері в обличчя, несамовито кричать і вимагають купити те, чого їм хочеться, навіть б’ють інших. І це повністю дорослі бевзі без затримок у розвитку! Просто їм не розповіли, як треба поводитися.
“Сидячи в ресторані, я багато раз спостерігала за такою картиною: офіціант з гарячим супом на підносі намагається уникнути зіткнення з дітьми, що бігають по вузьких проходах, поки їх батьки насолоджуються трапезою”.
Нікола робить висновок, що у нинішнього покоління американських батьків явні проблеми з вихованням дітей і уявленням, як це взагалі робиться.
Тут немає особливих секретів – просто не заохочуйте погану поведінку дітей.
Найчастіше діти перевіряють витримку батьків і межі дозволеного, коли дорослі втомилися і жадають тільки одного – щоб їх залишили в спокої. На жаль, в такі моменти не можна втрачати пильності та піддаватися на провокації.
Навіть якщо ви в цей час перебуваєте в торговому центрі, продуктовій крамниці або в черзі за квитками в кіно. Яким би втомленим ви не були, не ігноруйте ознаки непокори дитини. В майбутньому це призведе до сумних результатів.
Маємо велику ймовірність того, що невихована дитина стане хуліганом, небезпечним для навколишніх, а в подальшому і злочинцем, якого в дорослому віці вже важко буде поставити на місце або перевиховати.
“Нашому поколінню суворе виховання дається важче – нам відомо те, чого не знали наші батьки: діти – це маленькі люди.
Раніше дітей не вважали повноцінними особистостями, вони часто ставали мішенню для дорослих, які зганяли на них свою злість”.
Але суворе виховання і дисципліна – запорука виховання успішної та свідомої дитини. Такі методи не роблять з вас монстра. Дітям шкодить не дисципліна, а байдужість і жорстокість.
За гарну поведінку в кафе винагородьте дитину візитом на майданчик, де вона зможе побігати і повеселитися.
Діти потребують меж. Вони випробовують терпіння батьків своєю поведінкою, щоб зрозуміти, як далеко можна зайти. Якщо немає жодних заборон – отже, дозволено все, навіть кинути їжу вам в обличчя.
Звичайно, ваша суворість доведе дитину до сліз, вона засмутиться. Але це зараз. У довгостроковій перспективі діти, які знають, що є чіткі правила поведінки, будуть відчувати себе в абсолютній безпеці.
Надайте їм таку послугу. Та іншим теж – щоб людям не довелося в жаху втікати від вашого сина, який кидається пляшками в перехожих.
