Цього року виповнилося 18 років спільного життя з чоловіком. У нас вже двоє майже дорослих дітей, закінчують школу. Ти вважаєш, що у тебе нормальне сімейне життя, а потім ввечері за чашкою чаю чоловік каже тобі, що він більше тебе не любить і хоче жити окремо. Ну спасибі, що не в 60 років вирішив кинути!
Я не знала, як відреагувати на його слова і тільки сказала: “Ну і йди …”.
Що взагалі в таких ситуаціях кажуть? Спасибі, що хоч би спочатку сказав, а потім пішов.
Я, звичайно, була перші хвилини шокована, а потім чомусь в голові почала крутитися думка: “Треба б приготувати гороховий суп, сто років вже його не робила”. Була вражена навіть не тому, що чоловік вирішив від мене піти, а своїй реакції на цю ситуацію. Він почав збирати речі, а я пішла замочувати горох і різати овочі.
Дивне відчуття, скажу я вам. З одного боку погано, що пішов чоловік, який став рідним, а з іншого боку якась легкість. Неначе змія, яку ти пригріла на грудях, раптово вирішила жити самостійним життям і зникла.
Гороховий суп в той день вийшов на подив смачним.
