Зовсім скоро у свекрухи 65 років. Ми з чоловіком розраховували подарувати щось цінне та якісне, бо наші зарплати це дозволяють. Я спочатку думала купити їй комбайн чи м’ясорубку, але Ганна Іванівна одразу сказала, що ніякої техніки їй не потрібно, бо вона псує справжній смак продуктів.
– Не треба мені того! Я хочу якийсь добротний подарунок!
Я не могла собі уявити, що вона хоче, тоді чоловік спитав у неї напряму. І чесно кажучи краще б ми подарували їй мʼясорубку!
– Діти, я хочу святкувати в ресторані! Прошу орендувати мені великий зал! Та оплатити страви!
Отаку заяву зробила свекруха. А мені одразу здалося, що це погана і дорога ідея!
Я стала відмовляти чоловіка від цього, бо розуміла, що нам доведеться витратити всю нашу зарплату. Тим більше вона сказала, що хоче запросити 30 людей!
– Мамі не можна відмовляти! Вона нас виручила після весілля! – спокійним тоном сказав чоловік.
– Тобі не здається, що буде надто жирний подарунок?Ти подумав за що ми будемо жити наступний місяць, а то і більше?
– Слухай, давай спершу поїдемо і спитаємо скільки це все нам обійдеться! Не треба панікувати раніше часу!
Як би я не намагалась переконати чоловіка він все одно вирішив робити по-своєму! Ми таки поїхали в той ресторан. Коли нам склали меню і виписали чек я не стримала емоції та заплакала, відчуваючи як важко буде жити за копійки.
– Якщо це надто дорого ми можемо скоротити меню! – зніяковів менеджер. – Ось, так буде на 5 тисяч дешевше, до того ж ви можете дещо принести від себе!
Чоловік погодився. Я ридала всю дорогу додому і не розуміла навіщо він це зробив.
– Слухай, не треба плакати! У нас є гроші, я встиг відкласти, тому тобі нема за що хвилюватися!
– Ти ж розумієш, що це велика сума! Це іменинниця повинна пригощати своїх гостей, а не гості! Вона зараз покличе своїх подруг, які подарують їй гроші і ще заробить на цьому!
– А ми не будемо гостями! Я забронював нам номер у готелі, там є спа і ресторан. Поїдемо собі на вихідних, а вона нехай святкує у своїй літній компанії.
– Мені просто не вкладається, як вона сама до такого додумалась!
Я б ні за що не дала свої гроші на таке. А чоловік не збирається повертати мені половину суми, я вже пожаліла, що у нас спільний бюджет.
