Той, кого ти хочеш бачити, чути та відчувати після ста років утоми — і є твоя доля.

Я давно перестала вірити в гучні слова, розкішні букети, і взагалі все, що робиться напоказ…

Я вірю в мовчазну згоду двох людей бути один в одного навіть у найтемніші часи…

І мені завжди буде дорога та рука, що стискала мою долоню і тоді, коли я не маю сил відповісти тим же…

© Ліля Град

💬 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!