Як не дивно, не все в житті потрібно дивитися, читати, слухати, пробувати. Не всіх пускати у своє життя.
Не з усіма намагатись дружити. Не про все потрібно висловлюватися, не все планувати, не всі ідеї та плани реалізовувати, не все втручатися.
Іноді треба берегти душу та свідомість. Помірність – найкоротший шлях до себе, до ясного розуміння речей та подій. Найвищий ступінь егоїзму – хапати все поспіль, на всяк випадок, щоб було.
Потім не знати, що з цим робити, дратуватись, “як важко йти” з усім набраним “багатством”. Я часто повторюю собі фразу “бійтеся своїх бажань, вони мають властивість здійснюватися”, щоб не забувати про це.
Усвідомленість – це коли ти перестаєш брати те, що тобі насправді не потрібне.
© Равшана Куркова