Я розлучилася з чоловіком більше 10 років тому. Розлучення було спільним рішенням і практично без нервів. Діти виросли і розлетілися хто куди. З подругами стало нецікаво.
Я сподівалася, що ще зустріну чоловіка, який буде зі мною дивитися в одному напрямку. Я освоїла Інтернет і почала пошуки судженого на його просторах.
Першим залицяльником був мій одноліток.
Зовні він був схожий на алкаша і від нього за кілометр тхнуло сигаретами. Думаю, що тікати відразу з місця буде непристойно. Може зовнішній вигляд оманливий і в людині розкриється потенціал, який не видно жіночому оку. Але дива не сталося.
Не встигли ми познайомитися, як чоловік одразу почав шукати відповідне місце для випивки. Я знайшла привід і швиденько втекла з побачення.
Другий залицяльник був трохи старший за мене.
Начебто на вигляд пристойний чоловік, а матюкався, як швець. У мене вуха в трубочку згорталися від його лайки. Наша зустріч закінчилася швидко і безрезультатно.
Третім залицяльником став молодий чоловік. Він був за мене молодший на 10 років. Чоловік був вихований і інтелігент. Запросив мене в театр. По дорозі читав вірші і захоплювався моєю красою.
Єдиний недолік, який мене бентежив – це був вік. Я відсиділа спектакль вислухала вірші, а на ранок отримала від нього повідомлення. У ньому йшлося про те, що я перебірлива і в моєму віці потрібно задовольнятися тим, що є, а не перебирати чоловіками.
В результаті я зробила висновок, що краще жити однією, ніж з ким попало.