У лісі жило rівно.
Одного разу в цей ліс пішов мудрець. rівно вискочило з лісу перед мудрецем і прокричало грізним голосом: “Я тебе з’їм”. Мудрець злякався і втік.
Мораль: rівна боятися – в ліс не ходити.
Потім в ліс пішов другий мудрець. Перед ним вискочило гівно і прокричало: “Я тебе з’їм”. Мудрець не злякався і штовхнув rівно ногою. rівно завоняло.
Мораль: Ти можеш боротися з rівном, але riвно буде смердіти.
Третій мудрець пішов в ліс. З лісу вискочило rівно, знову прокричало: “Я тебе з’їм”, а мудрець відповів “Я сам тебе з’їм” і з’їв rівно. На смак rівно виявилося rівном.
Мораль: Ти можеш перемогти rівно, але смак перемоги тобі не сподобається.
Тоді четвертий мудрець пішов в ліс. rівно вискочило з лісу, пригрозило з’їсти мудреця, але мудрець не злякався і пройшов мимо. rівно покричало, покричало, заплакало, пішло і втопилося. Тому що метою rівна було лякати мудреців.
Мораль: Якщо зустрів rівно, пройди повз.
Андрій Громов
