Бувають такі шлюби, в яких через багато років життя подружжя таки не обзаводяться дітьми. Так і було у моєї подруги. Через 15 років сімейного життя дітей у неї з чоловіком все не виходило завести.
Чоловік Петро звинувачував її в тому, що вона безплідна і тому не може завагітніти. До того ж, була у подруги зайва вага, яка постійно дратувала її чоловіка. Він все лише постійно вказував їй на вагу. Не раз вона приходила до мене, ставала перед дзеркалом і плакала, дивлячись на себе.
Я ж не розуміла, в чому справа. Так, у неї були апетитні форми, але хіба це настільки погано. В результаті вони розлучилися. Петро відразу ж почав жити з іншою жінкою, ну а подруга ще пару місяців проплакала ночами. Хоча я їй говорила, що там немає навіщо було плакати.
Кажуть, що коли жінка залишається один на один з собою і своїми страхами, десь у неї береться внутрішня сила на подвиги. Так вийшло і у подруги.
Вона взяла себе в руки, записалася в тренажерний зал і стала худнути. Через рік вона набула не тільки відмінну фігуру, але ще і нового чоловіка. А ще через півтора вона завагітніла.
Можливо, Бог просто не хотів давати дітей в сім’ю, де не було справжнього кохання.
