Я з чоловіком та донькою мешкала у двокімнатній квартирі свекрухи, а вона переїхала у мою однокімнатну квартиру. Коли я завагітніла, ми обговорили це і вирішили, що так буде зручно усім. Матір мого чоловіка була не проти, їй дешевше за комуналку платити, а в нашої дитини буде окремий простір.

Та через п’ятнадцять років спільного життя мій чоловік знайшов собі молоденьку коханку й одного дня повідомив, що йде від мене і подає на розлучення. Нова пасія чоловіка не мала ні роботи, ні власного житла, тому це стало для них проблемою.

Олег не посоромився запропонувати мені, щоб його матір оселилась з нами у двокімнатній квартирі, а він з коханкою переїде в однокімнатну. Пояснював це тим, що й на комунальних послугах зможемо заощадити й свекруха допомагатиме мені по господарству.

Я була вражена таким нахабством і нетактовністю. Чому я повинна поступатись своєю квартирою йому і жінці, з якою він мені зрадив? Людмила Петрівна хороша, порядна жінка, але чому я повинна жити з нею?

Ми з чоловіком довго з’ясовували стосунки, зрештою я вирішила повернутись у свою однокімнатну квартиру, де тепер мешкаю удвох із донькою. А мій колишній живе зі своєю мамою та коханкою у двокімнатній.

Нам із донькою цілком вистачає місця. А найголовніше, що мене ніхто не чіпає і я нікому нічого не винна.

Олег і досі злий на мене, що не увійшла в його положення. Але для мене пропозиція колишнього, як і вся ця історія здається цілком абсурдною. Не знаю, як йому там живеться, але до мене дійшли чутки, що Людмила Петрівна не дуже ладнає з новою невісткою.