«Колись я запитав у свoго японського кoлеги, вчителя Ямaмoти: «Коли в Японії святкують День учителя? Як ви його відзначаєте?»
Його здивувало моє запитання і він відповів: «Ми не святкуємо такого свята…»
Тепер здивувався я: «Невже така розвинена країна не поважає вчителя і його працю?».
Якось Ямомота запросив мене до себе додому. Жив він не близько, тож ми сіли на метро. У вечірній час вагони були переповненими. Я протиснувся на вільне місце і стояв, вхопившись за поручні. І яким великим було моє здивування, коли місцем мені поступився старенький дідусь. І не приймав відмови. Я змушений був сісти, а потім запитав про це свого японського друга. Ямомота заусміхався і вказав на мій нагрудний знак вчителя: «Саме через цей знак він поступився тобі місцем!»
Перед відвідинами я захотів купити подарунок, і друг порадив мені магазин зі знижками. Звісно ж, для вчителів. Я знову не витримав:
– Пільги призначені лише для вчителів, еге ж?
– Так. Вчитель — найповажніша професія. І кожен підприємець мріє та пишається тим, якщо його відвідувачами стають вчителі. Для нього це велика честь. Тому й представникам нашої професії так радіють в установах і магазинах.
Тоді я збагнув: японським вчителям не треба окремого свята — Дня вчителя, адже їх щодня поважають і шанують. Усі та всюди. Їм поступаються місцем у транспорті, їх нагороджують нагрудними знаками, вони користуються пільгами та знижками. Повага до них висловлюється щодня, а не в один, визначений день в році…»
