Зазвичай о 20:30 вечора я попереджаю двох своїх дочок-підлітків, що їм пора закруглятися.
А о 21:00 вечора я вже відкритим текстом кажу: «Вам пора піти у свою кімнату». Я говорю це майже щовечора. І кожен раз вони сперечаються: «Але чому ми повинні лягати спати о 21:00? Ми вже не маленькі!».
«Вам не обов’язково лягати спати, ви можете займатися чимось у своїй кімнаті – але прошу вас піти з вітальні. Ми з мамою не бачили один одного цілий день, тому що були зосереджені на роботі, ми скучили, і це наш час, ми хочемо поспілкуватися».
Дівчатка невдоволено закочують очі.
Чесно кажучи, це правило існувало у нас вдома з незапам’ятних часів. Ми є батьками ось уже 15 років, і ніколи не було такого, щоб діти займали ВЕСЬ наш час цілком протягом всього дня. Так, звичайно, ми дуже багато займаємося ними – але не 24 години на добу. Ми любимо наших дітей, і, безумовно, вони грають важливу роль в нашому житті. І ми завжди будемо підтримувати їх і допомагати їм.
Але, є ще «ми». Наші стосунки з дружиною. Я і Крістін все ще повинні приділяти увагу тому, щоб наш шлюб залишався міцним і здоровим. Є кілька причин, чому це так важливо, і ось 4 з них:
1. Міцні стосунки – це основа сім’ї
Наріжний камінь вашої сім’ї – не ваші діти. Вони – частина фундаменту і велика частина решти, але не вони тримають на собі всю цю конструкцію. Найважливіша частина – це ви та ваша дружина, чоловік, партнер. І ваші діти дивляться на вас, беруть з вас приклад і, звіряючись з вашим досвідом, вибирають свій напрямок.
2. Спочатку з’явилася пара, потім діти
До того, як з’явилися діти, були «Ми» – наша пара. Спочатку ми закохалися один в одного, разом прогулювали заняття, базікали до ранку через телефон (він тоді ще висів на стіні, і у нього був довгий шнур), і врешті-решт вирішили залишитися разом назавжди. Ми були на початку. І ми затіяли всю цю сімейну історію. І тільки після цього з’явилися наші прекрасні діти. І ми страшно цьому раді і вдячні, тому що вони дають нам стільки світла і радості. Але наш союз священний. І саме цю сакральність ми повинні з усіх сил охороняти.
3. Діти виростуть, і ми знову залишимося вдвох
Ніщо не триває вічно. Наші діти скоро виростуть і вилетять з гнізда. Не знаю, як ви, але я особисто не збираюся плекати своїх 30-річних дітей і виділяти їм ще одну кімнату – нехай живуть самостійно.
Так ось, коли вони поїдуть від нас, заведуть свої сім’ї та будуть ростити своїх дітей, мені б хотілося, щоб наші стосунки з дружиною залишилися такими ж міцними та близькими, як на самому початку. І для того, щоб забезпечити собі подібне майбутнє, ми повинні працювати над стосунками вже зараз. Саме наші стосунки, а не наші діти, повинні бути пріоритетом.
4. Ми повинні показати дітям гідний приклад
Як я вже говорив, діти дивляться на нас і беруть з нас приклад. Саме у нас вони вчаться, як треба вибудовувати та підтримувати стосунки. Я часто кажу: «Виховувати потрібно дорослих, а не дітей». Не знаю як ви, але я б хотів, щоб мої діти виросли з нормальним здоровим ставленням до побачень, закоханості та сім’ї.
Саме тому здорові стосунки з моєю дружиною є для мене пріоритетними – адже діти вчаться, дивлячись на нас. Тому дружина для мене на першому місці, а діти – на другому. На дуже близькому до першого, другому – але все ж другому.
В кінці дня всі ми буваємо втомленими та напруженими. І так, ваші діти потребують вас, вони дуже важливі. Вони на важливому другому місці після вашої дружини. Не друзі, не колеги, не хобі. Діти та дружина. І ви повинні піклуватися про дітей, але в першу чергу – дбати про збереження хороших стосунків у вашій парі. Коли діти бачать, як батько любить їхню маму, і як мати цінує батька, вони набувають впевненості в тому, що вони теж улюблені, важливі та цінні, вони набувають впевненості в навколишньому світі.
Ми живемо в божевільному графіку. Справи-справи-справи. І постійно діти – ми приділяємо дітям море уваги. Саме тому рівно о 21:00 вечора кожен день я прошу своїх дітей піднятися до себе в кімнату. Саме тому ми з дружиною декілька разів на місяць обов’язково плануємо побачення і виходимо кудись удвох. Тому що це важливо. Тому що першими з’явилися «ми».
Саме тому дружина для мене важливіше дітей.
Чи згодні ви з думкою автора?
